Російська пропаганда у комп’ютерних іграх

Комп’ютерні ігри давно перестали бути лише розвагою. Вони стали потужним інструментом комунікації, який може впливати на свідомість гравців, формувати їхні погляди та навіть маніпулювати їхньою думкою. У світі, де інформаційні війни набирають обертів, російська пропаганда знайшла новий спосіб проникнення в маси — через відеоігри. Цей вплив може бути непомітним на перший погляд, але його наслідки можуть бути серйозними.

Можна виділити декілька основних векторів російської пропаганди в іграх: по-перше, російська пропаганда в іграх часто використовує історичні нарративи, які спотворюють реальність. Наприклад, у деяких іграх події Другої світової війни подаються з позиції, що виправдовує дії СРСР або навіть мінімізує його злочини. Це може призводити до формування хибного уявлення про історію, особливо у молоді, яка ще не має достатньо знань для критичного аналізу. По-друге, пропаганда може впроваджуватися через сюжети та персонажів. У деяких іграх Росія зображується як “захисник” або “жертва”, тоді як країни Заходу або Україна представлені як агресори чи негативні сили. Таке представлення формує упереджене ставлення до реальних політичних подій, наприклад, до російської агресії проти України. Крім того, російські розробники ігор часто використовують ігри як платформу для популяризації своїх ідей : у стратегічних іграх можна побачити карти, де Крим позначений як частина Росії, або сюжети, які підтримують ідею “русского мира” – це не лише маніпулює свідомістю гравців, але й сприяє поширенню хибної інформації.

Важливо розуміти, що вплив пропаганди в іграх може бути непрямим. Навіть якщо гра не містить явних політичних послань, вона може формувати певні стереотипи чи емоційне ставлення до подій чи країн. Наприклад, постійне зображення Росії як могутньої держави, яка протистоїть “ворогам”, може викликати симпатії до її дій у реальному світі.

 

Одним із найяскравіших прикладів впливу російської пропаганди в комп’ютерних іграх є гра “World of Tanks”, розроблена білоруською компанією Wargaming, яка тісно пов’язана з російським ринком.

 

У цій грі часто проводяться спеціальні події, присвячені історичним датам, пов’язаним із СРСР, наприклад, перемозі у Другій світовій війні. При цьому акцент робиться на “героїзм” радянських солдатів, але майже ніколи не згадуються злочини сталінського режиму, такі як Голодомор чи репресії. Звичайно, таке зображення подій створює однобоке уявлення про історію, особливо у молодих гравців, які можуть сприймати події виключно через призму “славних перемог”.

Але історія World of Tanks, або War Thunder тісно пов’язана з певними жанровими рамками, – це ігри про війну, і як би їх розробники не хотіли уникнути політичних звинувачень, це все ж не прямий приклад пропаганди, а опосередкований. Інакша ситуація виникає там, де розробники відверто підтримують кремлівські нарративи і створюють відповідні ігри.  У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, якраз з’явилися такі ігри, які відверто підтримували російську пропаганду. До прикладу, гра “Z: Steel Soldiers”, де символ “Z” (який став символом російської агресії в Україні) використовується як елемент гри. Це викликало хвилю обурення серед українських гравців та міжнародної спільноти, оскільки гра фактично популяризувала символи, пов’язані з війною та стражданнями.

 

Крім того, у багатьох іграх, таких як “Escape from Tarkov” (розроблена російською студією Battlestate Games), можна помітити елементи, які підкреслюють “велич” російської армії чи спецслужб.

Наприклад, персонажі-росіяни часто зображуються як професійні та непохитні бійці, тоді як інші нації представлені менш виграшно. Таке зображення може формувати у гравців упереджене ставлення до реальних подій, наприклад, до ролі Росії у сучасних конфліктах.

Також варто згадати про модифікації та користувацький контент, які створюються самими гравцями. У багатьох випадках такі модифікації містять відверто пропагандистські елементи. Наприклад, у грі “Arma 3” існують модифікації, які зображують Україну як “нестабільну державу”, а Росію — як “стабілізуючу силу”. Це ще один спосіб поширення пропаганди, який важко контролювати, оскільки він створюється неофіційно.

Навіть у мобільних іграх, таких як “War Robots”, можна помітити елементи пропаганди. Наприклад, у грі часто проводяться події, присвячені “російській військовій міці”, а деякі моделі роботів названі на честь російської зброї чи військових діячів. Таким чином,  людей з самого дитинства привчають бачити позитивний образ Росії як “сильної держави”, в оточенні “слабких і ворожих”.

Окрім очевидних прикладів, таких як зображення історичних подій чи використання символіки, російська пропаганда в іграх може проявлятися більш тонко: через мову персонажів, дизайн рівнів або навіть музичний супровід. У багатьох іграх російські персонажі говорять зі “східним” акцентом, що може створювати стереотипне уявлення про росіян як про “суворих, але справедливих” людей. Звичайно, можна просто не звертати на це увагу, воно навіть може здаватися дрібницею, але такі деталі формують емоційний зв’язок гравця з персонажами, а через них — і з країною, яку вони представляють.

Також варто звернути увагу на онлайн-ігри, де пропаганда може поширюватися через спілкування між гравцями. У багатьох multiplayer-іграх, таких як “Dota 2” чи “Counter-Strike: Global Offensive”, часто можна зустріти гравців, які відверто підтримують російську агресію чи поширюють пропагандистські наративи. Це особливо небезпечно, оскільки такі ігри популярні серед підлітків, які можуть легко піддатися впливу через авторитетність старших гравців.

Окремо варто згадати про ігрову журналістику та огляди, які також можуть стати каналом пропаганди. У російськомовних ресурсах часто зустрічаються рецензії, де ігри з пропагандистським підтекстом хвалять за “патріотизм” чи “історичну достовірність”. Це може вводити в оману гравців, які шукають інформацію про нові ігри, але не мають достатньо знань, щоб розпізнати пропаганду.

У висновку треба наголосити, що ігрова спільнота може грати ключову роль у боротьбі з пропагандою: через створення модераційних правил, які забороняють поширення пропагандистських наративів у чатах чи на форумах. Також важливо підтримувати ініціативи, які заохочують розробників бути відповідальними за контент, який вони створюють і самим не підпадати під пропагандистський вплив ворога.  Щоб протистояти цьому впливу, важливо звертати увагу на те, які ігри ми обираємо та які повідомлення вони несуть. Українські розробники також мають активніше створювати ігри, які популяризують українську історію та культуру.

Дмитро Андрієць