Треш, розпуста та анархічний Рим: як так вийшло, що 183 імператори правили майже одночасно

Коли хто Вам скаже, що період УНР, Директорії, Гетьманату — це епоха розбрату й анархії в історії України коли влада переходила з рук в рук ледве не щодень, то сміливо плюйте цій людині в лице й розповідайте наступну історію про Рим. 

---

Є одна чудова книженція, котра зветься “Історія Августів”. Це така збірочка, де описуються неймовірні пригоди, життя, розпуста, біль та екзистенція римських імператорів, які керували “вічною імперією” зі 117 по 285 рік.У цьому бестселері є розділ “30 тиранів”. Він оповідає про прекрасне життя імператора Галлієна, який кермував державою з 253 по 268 рік, а крім нього ще 30 політиків вважали, що вони імператори й також удавали, що вони керують Римом.

 

Хвиля сепаратизму так накрила Рим, що впродовж 10-15 років ледве не кожен місцевий адміністратор проголошував себе імператором. І таких мудрагелів було не 30, а 183, як пише доктор історичних наук, професор Леонід Войтович у книзі “Medium Aevum: середні віки”.

То що ж сталося з могутньою Римською імперією? Як і куди її так занесло? Чому велика цивілізація поринула в такий треш та екзистенцію?

Ми зараз не будемо перераховувати й розбирати всі причини занепаду Риму. Це тема для окремої статті. Виділимо лиш кілька факторів, які зіграли провідну роль.

Отже.

Знецінення валюти. Довгий час Рим жирував на золотих копальнях, які були у Фракії та Македонії. Срібло добували в Іспанії. Але золото й срібло почали закінчуватися й настав день, коли римська монета на 50% складався з міді. Тому почався відтік капіталу з Риму до провінції.

Гроші знецінюються, обіг усе одно потрібен, тож він плавно перетікає зі столиці у менгі міста, місцеві князьки багатіють, тож їх душі й серця захоплюють не тільки капітали, а й жадоба до влади, як наслідок — бачимо розквіт сепаратизму.

Раби

Поки Рим воював, його економіка поповнювалася безплатною робочою силою. Раби працювали, римляни витрачали на їх утримання тільки їжу й це довгий час дозволяло будувати дороги між містами, каналізацію, пошту. Але праця рабів знецінювала й відкидала на смітник кваліфікований персонал у сільському господарстві.

Прийшов час і сільське господарство дало збій — бо раб не зацікавлений у результатах своєї праці.

Рабська праця мала дві сторони медалі

Раби все ж були потрібні для економіки, але все з часом воєн ставало все менше, тож і рабів меншало. 

Як наслідок два фактори зіграли злий жарт з Римом: поки раби були, кваліфіковані кадри не працювали, й вбивали цим самим саме явище професіоналізму в аграрній сфері. 

Як тільки число рабів зменшилося і з’явився запит на якісні кадри в аграрці, цим якісним кадрам попросту не було де взятися, бо століттями Рим забивав на плекання цих кадрів.

Геополітика

Через брак грошей та послаблення дисципліни й військових традицій в армії, Рим почав програвати війни.

256 року Персія захопила Сирію. Римляни кинулися її відвойовувати й не просто програли: татусь уже згаданого імператора Галлієна Валеріян потрапив у полон.

Це був не просто татусь імператора, це був його співправитель. Тож римляни не тільки засумували через військову поразку та втрату Сирії, а й похнюпилися, бо в них тепер було пів імператора, а не цілий…

Бунт Легатів

Власне, Легат — то була така цікава робота: ти виконував накази й служив від імені імператора у провінції. Деякі Легати контролювали величезні території.

Був такий цікавий дядько, якого звали Марк Латиній Постум.

Спочатку Марк Латиній Постум працював Легатом у Верхній та Нижній Германії, потім йому вдалося взяти під контроль Галлію. Галлія — Франція, Люксембург, Бельгія, Нідерланди й Швейцарія разом узяті.

За тим Марк Латиній підкорив Іспанію, Британію. Ну й логічно, що після таких неймовірних успіхів він просто не міг не проголосити себе імператором усього Риму.

Окрім Марка Латинія ще 29 тиранів могли похвалитися успішним успіхом, решта 153 самопроголошених імператори, то, мабуть хворенькі збоченці, яким просто кортіло відчути всю велич і силу імператорського трону.

Тому, якщо ви колись станете імператором чи імператоркою й будете карбувати власну монету, друзі, то не підмішуйте так багато міді, бо гроші такі швидко знецінюються. 

Ще порадимо тримати дисципліну у війську, плекати кваліфіковану робочу силу в аграрному секторі, не юзати працю рабів та не затівати великі геополітичні війни, бо є ризик програти й втратити все.

Публікацію підготовлено на основі матеріалів, знайдених у мережі Львівської Муніципальної Бібліотеки.

Друзі! Дякуємо, що читаєте нас!

Нам потрібна Ваша фінансова підтримка, аби далі робити контент, який популяризує Україну та бореться з російськими міфами, маніпуляціями та неправдою.

Моно: 5375 4141 3251 9074

Приват: 5168 7456 1163 3030

 

Ось лінки для миттєвих переказів, якщо не хочеться копіювати номера карток:

Клікай сюди, якщо карта моно. 

Натискай тут, коли приват. 

Раптом хочете підтримати через PayPal, то ось реквізити: romankorzhyk90@gmail.com

А ще у нас є крутий інстаграм – підпишіться, будь-ласочки:

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Artefact – історія та культура (@artefact.journal)