Як Україна повторила помилки Стародавнього Єгипту? І чи буде нам це коштувати державності?

Податковий хаос Єгипту або спробуйте знайти відмінності від України.


 

Дослідження ролі фіскальної політики у долі Єгипту, на мій погляд є новим підходом до сприйняття досвіду того часу. Звісно, що до Чарльза Адамса, як основного джерела статті, про це говорили науковці, але саме йому вдалося донести цю думку до широкого загалу.

Фіскальна політика Єгипту, дає нам, як мінімум два важливих уроки:

  • стимулювання/надання пільг окремим класам призводить до олігархату, та підвищення податкового тиску на інші верстви населення, що призводить до краху.
  • безмежні повноваження чиновників призводять до дефіциту податкової бази.

Сільськогосподарська продукція обкладалася податком у 20%, причому цей податок поширювався не тільки на врожай, але і на плоди домашніх садів і будь-які промисли, тобто на дохід будь-якого походження, і фактично був аналогом нашого податку на фіз осіб.

Картинки по запросу Чарльз Адамс. Вплив податків на становлення цивілізації

 

Парадоксально, але в той час був відсутній ПДВ, проте, для людей того часу, такий податок був важким. Хоча варто зазначити, що найбільш нестерпним була тиранія чиновників:

Наочним прикладом тиранії податківців (песци) в повсякденному житті є податок на харчову олію. Вони регулярно інспектували всі кухні, щоб переконатися, що господині використовують саме те масло, яке оподатковується, а не якийсь інший жир [1].

Цікавий факт чиновничого свавілля до н.е. був у принципах розрахунку податку. В якісь формі, воно схоже на те, як чиновники пробують сьогодні маніпулювати законами, які вони ж самі видумали. Чарльз Адамс зазначає:

Податок вираховувався не по фактичному розміру врожаю, а по потенційному, яким цей врожай повинен бути. Розрахунковою базою служив розмір ділянки, наданий орендарю. Немає сумніву, що геометрія Евкліда походить від системи, яка була розроблена збирачами податків в ті далекі часи. Евклід був греком, але жив в Єгипті, а свої математичні праці писав в Олександрії. Він просто систематизував і впорядкував єгипетські пізнання, що застосовувалися для збору податків [2].

Так, сьогодні чинуша не може використовувати таку методологію, але це не значить, що сам принцип не змінився. Зовсім нещодавно, наші чиновники хотіли перевести малий бізнес, який використовує liqpay для прийняття оплати послуг/товару від клієнтів, зі спрощеної на загальну систему оподаткування. Невже не це є демонстрацією того, що за тисячі років принцип державного гноблення продовжує бути основним для держави?

Як втратити цивілізацію або інструкція від Ехнатона для українських колишніх і майбутніх президентів

Як втратити цивілізацію або Ехнатон

Дуже мило, що вікіпедія, називає його реформатором, хоча в якомусь сенсі реформа може носити не обов’язково проривний характер, але і деградуючий (українські реформи тому приклад).

Що було не так? Як ми знаємо, Єгипет в ті часи був дуже релігійною державою, де культи богів носили дуже маніакальний характер. Ехнатон вирішив, що Єгипту потрібен один головний бог, яким повинен був стати Атон.

Спираючись на цю ідею, він почав проводити свою економічну політику, зокрема розбудова храмів Атону, побудова нової столиці, знищення храмів іншим богам і тп.

Ви здивуєтеся, але в ті часи на храми витрачали космічні гроші (хоча чого тут дивуватися, достатньо поїздити по наших селах, де часто доріг немає, але храм ідеальний), в результаті бюджет держави став дефіцитний.

Апогеєм цієї неадекватної політики стали податкові преференції для жреців, бо йому необхідно було схвалення цих “народних авторитетів”:

Податковий імунітет для храмів і жерців набув величезних масштабів, оскільки приблизно третина всіх земель Єгипту належала храмам і отримала звільнення від податків. Давньогрецький історик Геродот здійснив подорож до Єгипту і у своїй «Історії» повідомляє, що кожен жрець мав «12 арур добірної землі, яка не обкладається податком [3].

Проблема була в тому, що це були плодоносні землі на яких жили люди, що в результаті зменшило податкову базу.

Логічно сказати: «стоп, податкові преференції це ж добре?». В такому вигляді ні, бо жриці почали збирати ті ж самі податки з селян, в результаті купка людей просто почала збагачуватись шаленими темпами. Тобто, Ехнатон саморуч створив олігархію у вигляді жриців, які в результаті стали настільки потужною силою, що самі почали ставити фараонів.

Картинки по запросу стародавній єгипет податки

Як би Ехнатон, не був одержимий релігією, то його реформа була б спрямована на місця, тобто податкові пільги повинні були бути надані населенню, торговцям та ремісникам, а не майбутнім олігархам (вирішив провести в себе нашу приватизацію 90-х).

Такий грубий прорахунок фараона, коштував йому в майбутньому цивілізації, яка майже закінчила своє існування на сьогодні (в Єгипті тільки 10% корінного населення, бо араби це окупанти стародавньої цивілізації).

Додатковим негативними фактором стало те, що через втрату понад 35% податкової бази, а згодом і половини, фараони були вимушені тероризувати інше населення скаженими податками, що призвело до краху економіки. Цей момент дуже влучно описав російсько-американський історик Ростовцев:

У своїй капітальній праці він прийшов до висновку, що занепад єгипетського суспільства був результатом безмежної влади бюрократії, особливо податкового відомства. Фараон не міг зупинити їх, оскільки його укази часто ігнорувалися. Ростовцев вважав, що тривала і нестримна тиранія збирачів податків позбавила країну всяких стимулів до активної діяльності. Єгипетські ремісники та селяни втратили бажання працювати, поля були порожні, ділові люди покидали країну, працівники тікали. Тверді гроші йшли, оскільки бушувала інфляція, яка з’їдала капітали. Країну наводнили грабіжники, які порушували торгівлю та приводили населення в страх і відчай. Пересуватися по Нілу стало так само небезпечно, як ходити вночі по околицях Нью-Йорка або Детройта. Адже злодії були не тільки в податковому відомстві – вони бродили усюди [4].

Це конкретний приклад того, що не можна роздавати податкові преференції/приватизацію майбутнім монополіям, тобто олігархії.

Чому Україна так схожа на стародавній Єгипет:

  • наші жриці, це олігархи, які в 90-х зуміли приватизувати все і вся, через бажаня влади мати лояльну еліту, саме вони висушували народні заощадження, коли грали на курсі у 90-х, щоб позбавити народ голосу. Фактично вони сьогодні мають особливий режим недоторканості, бо влада в першу чергу обслуговує їх інтереси.
  • податковий режим для не олігархів, тобто для нас не чим не відрізняється від умов Єгипту, тільки може тим, що ми бідніші за тих хто жив тоді (в раціоні кожен день там було м’ясо, якщо спиратися на умови роботи робітників на будівництвах).
  • планомірно олігархи захопили все в державі, як результат у нас немає ніяких інструментів, щоб це змінити, бо у випадку заворушень режим стискає гайки та видавлює усі доходи з людей (платимо умовно до 40% податку з доходу).
  • безмежні повноваження чиновників, як собак олігархату, знищує будь яку підприємницьку ініціативу, як результат від 5-8 млн. людей працює ЗАКОРДОНОМ!

Україна це Єгипет Ехнатона, але якщо у випадку Єгипту, це була потужна держава і цим олігархічним жрицям паразитам знадобилися сотні років, щоб поставити її на коліна, то в нашому випадку, ми вже на них стоїмо!

Хто дочитав до кінця і розуміє страшну загрозу на порозі якої ми стоїмо, можу тільки потиснути руку і сказати, що Ви є носієм нашої цивілізації, тому розповсюджуйте ідеї фіскальної реформи, мінімізацію чиновництва та податку на олігарха!

Джерела (Чарльз Адамс проводив комплексне дослідження, тому його ствердження і тп. Мають під собою фундаментальні джерела, по прикладу рівня Ростовцева):

1. Чарльз Адамс. Вплив податків на становлення цивілізації. C. 31

2. Чарльз Адамс. Вплив податків на становлення цивілізації. C. 32

3. Чарльз Адамс. Вплив податків на становлення цивілізації. C. 38

4. Чарльз Адамс. Вплив податків на становлення цивілізації. С. 48

Джерело: @Konkretyka

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

More Readings