Смерть під час пасивного сексу в середні віки 

У Середні віки, згідно з церковними догмами, під час статевого акту дружина мала поводити себе скромно і тихо, тобто лежати спокійно, як можна менше ворушитися, чи не видавати звуків.

Нічні сорочки при цьому, звичайно, не знімалися. І ось одного разу чоловік, повернувшись додому з полювання пізно вночі, відправився до дружини в спальню, виконав свій подружній обов’язок. Дружина поводила себе, як зазвичай, тобто була холодна і безмовна, а на ранок з’ясувалося, що вона померла під час сексу,  або ж навіть, раніше, поки чоловік був на полюванні.

Ця історія дійшла до самого Папи римського, бо нещасний відправився замолювати свій гріх в Святе місто.

Після цього був виданий указ, в якому жінкам, під час виконання подружніх обов’язків, належало час від часу подавати ознаки життя. Коротше, церква зняла заборону на абсолютну жіночу пасивність, не заперечуючи при цьому великий стриманості.