
Національна самостійність та нові відносини з Росією. Головні месседжі І Універсалу Центральної Ради
Перший Універсал Центральної Ради сказав, що Україна має бути вільною, а її політичний режим, устрій та конституційний лад – хай визначаються на чесних демократичних виборах. Про це, а також про відносини з Росією, необхідність перевиборів на місцях та фінансову децентралізацію – говоримо у цьому тексті.
Національна солідарність
Універсал означив принцип існування нації. Бо нація – це солідарність, союз різних соціальних груп – робітників, селян, інтелігенції (вчителі, лікарі), підприємців, військових.
– Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдацьких казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права і вольности, – значилося в Універсалі.
Відносини з Росією
Документ оголосив Україну вільною, але про повну Незалежність мова не йшла. У тексті так і писалося:
«Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям».
Тодішні українські керманичі – Грушевський, Винниченко, Петлюра певною мірою жили за політичними традиціями ХІХ століття. А що таке 19 століття для Українського руху в ідейно-політичному плані? Це ідеї «Кирило-Мефодіївського товариства» – таємної організації, яка виникла у 1845 році. КМТ ставило мету – створити демократичну конфедерацію слов’янських народів. Ні, мова не про те, що Центральна рада повністю сповідувала ідеї КМТ. Просто лідери Ради мали політичні та ідейні погляди, які виросли на основі ідей Кирило-Мефодіївців, тож їм здавалося, що демократичний союз між Україною, Росією, Білоруссю – буде хорошим інструментом для незалежності та безпеки всіх народів. Це щось типу НАТО чи ЄС, тільки чисто на для народів слов’янських.
Земельне питання
В Універсалі було означено, що земля буде конфіскована у поміщиків, державних установ колишнього царського режиму та передана на користь селян, але в той же час має бути земля, що належатиме новій Українській державі, й цим розпоряджатиметься її законодавчий орган:
Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, манастирські та инші землі у власність народів, як буде видано про це закона на Всеросійському Учредительному Зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим Українським Зборам (Соймові).
Легітимність
Автори універсалу намагалися у документі легітимність влади Центральної Ради:
Так сказали виборні люде з усієї Землі Української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної автономної України.
І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови.
І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи.
Публічне визнання, фінансова децентралізація та інші вимоги до Росії
В Універсалі Центральна Рада мала ряд вимог до Тимчасового Уряду, який утворився у Петрограді після зречення царя Миколи ІІ.
По-перше, УЦР вимагала документу, який би засвідчив, що Тимчасовий Уряд визнає українську владу.
Окремо Рада вимагала від Петрограду ввести у Російський Парламент посаду уповноваженого з українських справ.
Ну і звісно – децентралізація. Грушевський і компанія вимагали від Росії, щоби частина бюджетних коштів лишалася на місці, в Україні, а не повністю ішла до Всеросійської казни.
– Щоб Російське Правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію.
Щоб Центральне Російське Правительство по всіх справах, що торкаються України, мало при собі нашого комісара по українських справах.
Щоб місцева власть на Вкраїні була об’єднана одним представником від Центрального Російського Правительства, се-б то, вибраним нами, комісаром на Вкраїні.
Щоб певна частина грошей, які збираються в Центральну казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу, на національно-культурні потреби його.
Далі автори тексту пояснили, що ці вимоги Петроград не виконав.
Співпраця з регіонами
Центральна Рада універсалом нагадувала місцевим органам влади про необхідність їх взаємодії з УЦР. Про це ішлося у рядках Першого Універсалу:
Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси Українського Народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою.
Перевибори на місцях
Ідеї Першого Універсалу виключали можливість існування будь-яких владних інституцій, якій виступали проти України. Там де такі органи влади могли існувати, Рада оголошувала перевибори:
– Там, де через якість причини адміністративна влада зосталась в руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку дужу організацію та освідомлення народу, і тоді перевибирати адміністрацію.
Податкова політика
Цей пункт не означив якусь конкретику, але було прописано, що тепер потрібно платити податки на користь України.
– І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організованим громадянам сел і городів, всім українським громадським управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради.
Текст Першого Універсалу Центральної Ради став документом, який означив перші принципи творення Української державності. Він не ніс деталей та конкретики, але заявив про існування української нації, говорив про відносини України та Росії, прописував напрям вирішення земельного питання, легітимізував владу УЦР та сигналізував Тимчасовому Уряду основні вимоги.
Роман Коржик
Post a comment