Купер проти більшовиків. Як «батько» Кінг-Конга в Україні воював

Восени 1919 року до Польщі прибула група  американських добровольців, які хотіли вести війну проти більшовизму. З них була створена 7-ма бойова ескадрилья імені Тадеуша Костюшко, яка увійшла до дивізіону військово-повітряних сил під командою Седріка Фонтлероя.

Одним з таких добровольців був Меріан Купер – «батько» Кінг-Конга.

Купер та Фонтлерой. Львів 1920 рік

У Нью-Йорку Купер закінчив льотні курси.  З 1917 року знаходився на Європейському театрі бойових дій. Тоді удача на деякий час відвернулася від нього – він був збитим. Німці захопили майбутнього режисера до полону  з обгорілими після катастрофи руками.

Втім Велика Війна вже йшла до завершення. Меріан отримав свободу, але у рідну Флориду повертатися не поспішав. На відпочинок ще зарано було йти, тоді в Європі творилася історія, вирішувалися долі народів та держав. Особливо на сході, де не просто перекроювалися кордони, а йшла найсправжнісінька «Свята війна» з червоними. Купер не міг пропустити таке дійство. Він у 1919 році потрапляє у Львів де і приєднується до новоствореної ескадрильї Фонтлероя.

Меріан Купер в польській військовій формі.

Радянсько-польська війна була в розпалі. Спільні українсько-польські сили збиралися звільняти Київ. Юзеф Пілсудський марив Великою Польщею в кордонах старої Речі Посполитої, а то і бажав більшого.

Американські відчайдухи-добровольці отримали літаки: три Fokker-EV і дванадцять “Альбатросів” (німецькі літаки Першої світової) згодом з’явилися й італійські Ansaldo Balilla. Перший бій відбувся 5 березня 1920 року, надалі ескадрилья вела бої над Трипіллям, атакуючи сухопутні сили більшовиків. Велику цінність становили і, здобуті ними, розвідувальні данні.

Але жив Купер не лише війною. В перервах між вильотами він мав можливість спілкуватися з місцевим українським населенням. Так Меріан отримав можливість доторкнутися до української культури, почути народну пісню.

Купер та його товариші серйозна насолили кавалеристам Будьонного. Під час захисту Львова на них за 2 дні було скинуто 7700 кг бомб і відстріляно 6700 кулеметних набоїв.

Але скоро Меріану довелося ближче познайомитися з «будьоннівцями». Одного разу, побачивши ворожих кіннотників, пілот вирішив атакувати їх сольно. Атака була ризиковою і відчайдушною, закінчилася пробитим кулеметною чергою двигуном аероплану та другим полоном.

Щоправда червоні виявилися не дуже кмітливими і Меріан, наплівши їм про те, що він робітник з Чикаго, якого на війну насильно погнали імперіалісти, вже за два дні зміг втекти.

Втім радів Купер не довго – його упіймали та відправили у в’язницю. 10 місяців його кидали по різним таборам, доки полонений не спробував утекти ще раз. Ця спроба була вже більш вдалою.

З території Росії він дістався до Латвії, а згодом був вже у Польщі.

Юзеф Пілсудський нагородив усіх американських добровольців орденом Virtuti Militari. Меріан Купер не став винятком.

Авантюрист і романтик, він якнайкраще відповідав тій епосі та тому місцю де він був. Меріан відчував себе, таким собі, лицарем, що рятує поляків та українців від багатовікового російського гніту, борцем зі східною ордою.

Постер фільму “Кінг-Конг” 1933 року

Демобілізувавшись  Купер повернувся на батьківщину. Герой війни пірнув у журналістику, режисуру та написання сценаріїв. Це зрештою і увіковічнить його ім’я – в 1933 у світ вийшов фільм «Кінг-Конг» якому судилося стати класикою світового кінематографу.

Вадим Патик

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *