Козацький хардкор. Конституція Пилипа Орлика

Конституція Пилипа Орлика. Зараз ми сприймаємо її, як дійсно конституційний документ, який на вищому законодавчому рівні врегульовував правовий статус держави – Війська Запорозького. Та насправді це був документ із символічними постановами, які декларували ідеї та принципи, на яких мала будуватися козацька держава. Коротко і ясно про Конституцію Пилипа Орлика – у нашій новій рубриці “Козацький хардкор”. 

Для початку варто зазначити, що Конституція Пилипа Орлика закріплювала православ’я, як основу релігію. І ніякої іншої віри. Тільки православ’я! Тільки хардкор!

Перший параграф присвячений питанню віри, основоположному для тогочасного людського суспільства. Тут заявлено про православ’я як панівну релігію в Козацькій державі, а також про відновлення автокефалії Української Церкви.

Третій пункт конституції говорить, що треба відновити «давнє братерство» з Кримським Ханством. Ем, ну ви уявіть, щоби зараз у конституції було написано: «поляки наші браття, забудемо про Волинську різню, відновимо Річ Посполиту». Уявили? Складно, правда?

Суть в тому, що історію, право й документи 18-го століття треба розуміти мовою того часу. А тоді релігія та братські відносини з сусідніми державами закріплювалися в такий от священний спосіб.

Соціально-економічні аспекти козацької конституції

Конституція Пилипа Орлик у соціально-економічному сенсі давала більше позитиву навіть не козакам, а селянам та міщанам. По-перше, за конституцією, суворо заборонялася панщина.

Міста більше не мали утримувати війська, які йдуть в похід за свій кошт. Дрібні торгівці не платили податків. Та це ж просто #ПЕРЕМОГА.

Політичні аспекти

Тут все чітко, прозоро і «по-понятіям». Гетьман, як і зараз президент, – гарант цілісності кордонів держави. Є поділ на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади.

Особливо важливий для наших сучасників – шостий параграф, де сформульовано основні принципи управління та функціонування органів державної влади. Конституція Пилипа Орлика певною мірою ґрунтувалася на ідеї розподілу законодавчої, виконавчої та судової влад. Законодавча влада мала належати раді (парламенту), до складу якої входили полковники зі своєю старшиною, сотники, «генеральні радники від всіх полків» і «посли від Низового Війська Запорозького для слухання і обговорення справ, щоб взяти активну участь». Рада повинна була збиратися тричі на рік: на «Різдво Христове, Свято Великодня та Покрови, а також за рішенням Гетьмана». Всі важливі державні справи гетьман як очільник верховної виконавчої влади мав попередньо узгоджувати, «на власний розсуд нічого не повинне ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися».

Науковець, історик та юрист Сергій Кондратюк у статті Конституція Пилипа Орлика: її зміст та значення для утвердження демократичних засад для утвердження демократичних засад у сучасному державотворенні України підсумовує:

 – Відтак Конституція Пилипа Орлика відображає не лише спробу правової організації державної та правової традиції українського наро­ду, а й зміни владних відносин. Значення цього процесу стосовно інших народів у тому ж столітті узагальнено описав Томас Пейн, ствердивши, що «незалежність Америки, якщо її розглядати тільки як відокремлення від Англії, була б справою невеликого значення, якщо б вона не супроводжувалась революцією в принципах і практиці управління». Саме в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. – юридичні витоки багатьох явищ, зокрема сучасного суверенітету українського народу, розподілу влад, парламентаризму тощо. Тому звернення до історичного досвіду цього документа – це звернення до державних і правових ідей, які становлять історико-правову основу для загальнонаціональної ідеї політичного характеру, ідеї, що виражає саму суть духу українського народу.

У наступному матеріалі рубрики “Козацький хардкор” читайте про про яскраве життя топ-менеджера Пилипа Орлика, людини яка написала цю саму конституцію.

Текст: Роман Коржик

Інфографіка: видання Трибуна