Історикиня із США Енн Епплбом: «Голодомор – це продовження революції та агресії 1917 року»

Американська історикиня та журналістка Енн Епплбом «приїхала на 25 Форум Видавців до Львова та виступила з презентацією книги Червоний голод: війна Сталіна проти України». Вона пояснила, чому почала досліджувати історію України, що історія та журналістика дуже схожі царини. Також науковиця озвучила тези, що Голодомор став продовження процесів революції 1917 року і розповіла про рівень української історичної науки сьогодні.

 

Енн Епплбом та історія України

Енн Епплбом почала вивчати тему голодомору та сталінських репресій наприкінці 90-хх років, коли навчалася в університеті. В контексті холодної війни, американські студенти-журналісти розглядали тематику Радянського Союзу, його утворення, розвитку та розпаду.

Мені було цікаво вивчити мову та історію радянського союзу, зрозуміти, що відбувалося по той бій залізної завіси. А потім мені пощастило відвідати Польщу. Східна Європа сподобалася мені, мене затягнув цей край. Боротьба 80-хх років, розпад СРСР у 1991 році.

 Якщо ви всі тут жили, жили у власних бідах, то історія Вам видається чимось звичайним. Але якщо трохи відступитися та подивитися на історію цього краю ззовні, то можна побачити момент так би мовити «ментального перевороту». Ви мали зробити і зробили дуже важкий вибір. Як журналістка, я намагалася це осягнути, зрозуміти, чому розпадається радянський союз, – розповідає дослідниця.

Енн Епплбом, думаючи про те, чому розпався Союз, поставила питання: як ця радянська система стала такою? Тоді вона почала вивчати історію радянізації Східної Європи, і зрештою, захопилася історією України.

Чому Україна стала саме такою, як зараз є? Частина відповіді криється саме в українській історії,  – вважає Енн.  

 

Журналістика та історія: такі схожі, такі відмінні

Модератор заходу, гарвардський історик Сергій Плохій звернув увагу, що чимало істориків, закінчуючи навчання, стають колумністами чи журналістами провідних видань. З пані Енн все вийшло навпаки: вона закінчила журналістику, але стала історикинею.

Сергій Плохій говорить з цього приводу:

Це унікальне явище, не тільки для світу, а й для України. Ви займається популяризацією історії. Як Вам вдається поєднувати фах історії та роботу в журналістиці?

Енн розповіла, що для журналістської праці вона використовує дослідження професорів історії.

Для мене журналістика та історія – схожі справи, однак у них використовуються різні джерела. Історики та журналісти пишуть про минуле, однак історики пишуть про те, що відбулося сотні, тисячі років тому, а журналісти про те, що сталося кілька годин чи днів тому. При цьому, що історики, що журналісти – можуть однаково помилятися, розтлумачуючи ці події.

Американка вважає, що історики та журналісти аналізують, що сталося, які мотиви були у людей, що брали участь у подіях. Однак історики мають ширший контекст, дальше бачення, письмові, джерела, документи, які журналісту в момент написання матеріалів просто можуть бути недоступними.

Історія та журналістика – це є те саме: давати тлумачення певним подіям, вчинкам, прагненням, ідеям. Немає кардинальних відмінностей між цими двома царинами. Історію в деяких моментах писати легше: більше часу пройшло, джерел більше, є можливість бути більш виваженим та робити більш детальний аналіз. А журналісти мають робити це дуже швидко.

 Та все, ці дві царини є корисними для суспільства та взаємно доповнюють одна одну.

Голодомор як продовження революції 1917 року

Енн Епплбом вважає, що Голодомор – це не тільки сталінізм та репресії 30-хх років. Це є процес продовження революції та більшовицької агресії 1917 року.

Тому її книга «Червоний голод: війна Сталіна проти України» починається не з 1930 року, а з 1917-го.

Мені потрібно було почати з 1917 року, аби зрозуміти, що ж далі відбулося в Україні. До мене прийшло розуміння: не було єдиної Російської революції, були революції у різних центрах.

 Я хотіла зрозуміти, як в Україні відбувалася революція, хто такі українські ліберали, чого вони хотіли та чому зазнали поразки.

 Це не була тристороння війна. У ній було набагато більше сторін: більшовики, українці, білі, поляки. Насильство формувало революцію та мислення революціонерів.

На думку дослідниці, більшовицька революція не є результатом якогось одного моменту, вона стала результатом шаленої та кривавої етнічної війни.

Український голодомор став продовженням цієї війни. Тема голодомору допомогла мені усвідомити звідки ведеться тенденція масових убивств. Те, що відбувалося в Україні з 1917 року – одна велика революція, яка переродилася у масове вбивство.

 Це допомагає пояснити все, що відбулося пізніше.

Ця книга дала відчути авторці, що вона більше не хоче вивчати та писати про Сталіна.

Дослідження голодомору: українська та світова школа

 Енн Епплбом вважає, що українська наука про голодомор перебуває на високому рівні, адже має доступ до джерел та свободу слова: серед істориків немає єдиних правильних норм, є дискусії, різні точки і зору. Все це робить українську науку здоровою та якісною.

Українські архіви є надзвичайно відкритими та дуже легкими в користуванні. Це стосується інших країн Східної Європи. У Києві можна більше-менш вільно зайти до архіву, показати посвідчення, тобі дають доступ, можна багато працювати, немає контролю над тим, з чим я працюю. У вас здорова спільнота.

 Довідка: Енн Елізабет Епплбом — польсько-американська історикиня, письменниця і журналістка єврейського походження. Редактор «The Economist» і член видавничої ради «The Washington Post». Авторка книги «Червоний голод: війна Сталіна проти України». За праці з історії Східної Європи, громадянського суспільства і комунізму була неодноразово відзначена преміями. У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів стати на захист ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів.

Текст: Роман Коржик

Фото: Анастасія Квасневська