Давня дружба. У Йорданії собак використовували для полювання 11,5 тис. років тому

За даними дослідження Університету Копенгагена, 11 500 років тому на північному сході Йорданії люди стали жити поруч з собаками і, можливо, використовували їх для полювання. 

Археологи припускають, що введення собак в якості мисливських помічників може пояснити різке збільшення кількості кісток зайців в археологічних останках, пише EurekAlert! .

Собака був одомашнений людьми на Близькому Сході, але чи було це випадково або навмисно, поки неясно. Нове дослідження, опубліковане в Журналі антропологічної археології групою археологів з Університету Копенгагена і Лондонського університетського коледжу, дозволяє припустити, що люди цінували здатності ранніх собак вистежувати і полювати більше, ніж вважалося раніше.

Дослідження кісток тварин з 11 500-річного поселення Шубайка 6 на північному сході Йорданії не тільки показує, що собаки були присутні в цьому регіоні на початку періоду неоліту, а й те, що люди і собаки, ймовірно, полювали на тварин разом.

“Вивчення великого скупчення кісток тварин з Шубайка 6 виявило велику частку кісток з безпомилковими ознаками проходження через травний тракт іншої тварини; ці кістки настільки великі, що людина не могла їх проковтнути, але вони, швидше за все, були переварені собаками”, – пояснила зооархеолог і провідний автор дослідження Ліза Йоманс.

Ліза Йоманс і її колеги змогли показати, що Шубайка 6 була зайнята цілий рік, що говорить про те, що собаки жили разом з людьми, а не відвідували цю ділянку, коли там не було жителів.

“Собак не тримали на околицях поселення, але, мабуть, вони були тісно інтегровані в усі аспекти повсякденного життя і їм дозволялося вільно ходити поселенням, харчуючись викинутими кістками”, – додала археолог.

Коли Йоманс і її співавтори проаналізували проаналізовані дані, вони також відзначили цікаве збільшення числа кісток зайців під час появи собак на Шубайка 6. Команда вважає ймовірним, що поява собак і збільшення зайців пов’язані між собою. Мабуть, це пов’язано з тим, що древнім людям було дуже важко вистежити дрібну дичину без допомоги собак.