Безкоштовні дні у Полтавському Краєзнавчому музеї

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського повідомляє, що, починаючи з лютого 2019 року, безкоштовний вхід для всіх категорій відвідувачів запроваджено щомісячно – кожного першого понеділка – з 10-00 до 16-30.

Про це йдеться на офіційному сайті музею.

Як пише партнерський ресурс журналу “Артефакт” – медіамайданчик “Poltava Live”, наприкінці ХІХ ст. в губернському місті Полтава виникла необхідність у розбудові нової будівлі земської управи, в якій до речі в той час працював при бібліотеці та статистичному управлінні під керівництвом свого старшого брата Юлія майбутній лауреат Нобелівської премії – Іван Бунін. Споруда на той час вже не відповідала усім необхідним потребам. Наприклад, у земстві з 1891 року почав діяти музей та бібліотека, які розміщувались у затісних та непристосованих приміщеннях. Зал для засідань та урочистостей теж був недостатньо просторим.

1902 року затверджується проект земського архітектора Олександра Ширшова у стилі псевдокласицизму. Але зовсім скоро земство зажадало внести деякі зміни, що й стало причиною конфлікту з архітектором та закінчилось розірванням стосунків. Земство звертається до відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва з проханням довести справу до кінця. Той переробляє проект Ширшова у тому ж архітектурному стилі. На місці розібраної будівлі земської управи розпочинаються підготовчі роботи для нового будівництва, закладається фундамент.

Тим часом, Полтава стає центром уваги творчої інтелігенції всієї України: на 1903 рік обговорюються та плануються урочистості з приводу 100-річного ювілею «Енеїди» – твору-родоначальника нової української літератури від видатного полтавця Івана Котляревського. Отже, все, що відбувалося у Полтаві, викликало підвищену зацікавленість.

Навесні 1903 року із новим проектом будівлі земської управи ознайомлюється відомий харківський художник Сергій Васильківський. Він повністю розкритикував проект за невиразність, банальність та відсутність самобутності. На його думку, будинок земства – місце роботи народних виборців, та ще й міста із такими славетними українськими традиціями – повинен був одночасно відображати історію краю та дух сучасності.

Будівля зводилась кілька років на фундаменті з проектів Ширшова та Ніколаєва. Внутрішній частині увага приділялася не менша, ніж зовнішньому вигляду. В роботі з оздоблення приймали участь численні майстри декоративно-прикладного мистецтва та живопису. Над інтер’єрами працювали такі особистості, як Микола Самокиш та Сергій Васильківський.

Історія музею бере свій початок у 1891 році, коли видатний вчений В.В. Докучаєв передав земству експедиційну колекцію грунтів та гірських порід Полтавської губернії, гербарій та палеонтологічні матеріали, які були розміщені у маленьких приміщеннях флігелю ще старої будівлі земства. Згодом з’явилася наукова бібліотека, історичні та етнографічні експонати. Після побудови нової будівлі земства у 1908 році їх розмістили на верхніх поверхах.У 1920 року тут урочисто відкривається Центральний пролетарський музей Полтавщини. До 1941 року у його фондах налічувалося більше 110 тис. експонатів.