Pubcore #1. Шніцель у пабі “Фіксаж” та історія вулиці князя Романа

Pubcore – нова програма журналу “Артефакт” про заклади та історії вулиць, де ці паби, ресторани і кав’ярні розмістилися. Пілотний випуск – про вулицю Князя Романа у місті Львів та гастрономічно-фотографічну цісарську пивницю “Фіксаж”. Говоримо про пиво, австрійський шніцель, смачну каву, Івана Франка та його пригоди у львівській тюрмі.

Скільки доброго й цікаво вигадали та зробили у Львові. Тут відбувся перший футбольний матч в історії України, тут винайшли гасову лампу, тут варили найсмачніше у Європі пиво та започаткували перший український театр. Сьогодні Львів – це натовпи туристів, вино, шоколад, книги та прекрасні вулиці, які зберегли таємниці історії.

Випити доброго пива, побачити друзів,  розповісти цікаві історії – кращого місця за ПАБ не знайти. Бо так склалося історично, що з часів давнього Риму пивні заклади ставали місцем, де тусувалися городяни, розповсюджувалися чутки та приймалися доленосні рішення. От приміром жителі Великої Британії почали пити пиво ще у Бронзову добу, але тільки з приходом римлян і створенням Римських доріг, тут почали з’являтись готелі, в яких мандрівник міг відпочити та освіжитись холодним хмільним напоєм.

Пізніше англосакси почали створювати шинки у власних будинках. У цих закладах збиралися жителі міста, аби обговорити останні новини та навіть розпочати війну.  Тут і починається історія Пабів, які стали настільки поширеним, що в 965 Король Едгар видав указ, що в селі може бути не більше одного пивного закладу.

Сьогодні такого правила вже немає ніде і паби розрослися на наших вулицях, немов калюжі після сильної зливи. Багацького пивниць і в історичному центрі Львова. Одна з найдавніших вулиць міста – вулиця князя Романа Впродовж своєї історії вона скільки разів змінювала вулицю, що голова може піти обертом.

Ця вулиця вже існувала у 1382 році, а перша офіційна ії назва – Гончарська. Чому? Капітан очевидність говорить нам, що тут жили ремісники-гончарі, ну вони гнали собі і отак вулицю й назвали.

У 16 – 18  ст. документи Львівського магістрату говорять нам, що ця вулиця називалася «Під Сторожею».

У кінці XVIII ст. це вулиця Галицького передмістя. Тоді це головна магістраль головною передмістя і  брала вона свій початок від самих львівських мурів.

З 1871 по 1885  цю вулицю приєднали до вулиці Галицької. А у 1885 році влада міста зрозуміла, що зробила дурницю і наша вулиця знову стала самостійною вона. Її назвали на честь короля Речі Посполитої Степана Баторія, бо він тут колись проїздив і йому тут було дуже класно.

У 1939 році прийшла радянська влада,подумала, що Стефан Баторій – так собі людина і охрестила вулицю на честь Якова Свердлова, якось там комуніста.

Потім прийшли німці. У 19141 році вулиця князя Романа стала називатися на честь німецької армії – Вермахтштрассе.

Потім знову повернулися совіти й сказали. Тепер це буде вулиця Ватутіна і дарма, що на цій вулиці раніше жили люди, які причетні до вбивства цього генерала Радянської армії. Його вбили вояки УПА.

У 1992 році вулиця отримала нову назву – Князя Романа, на честь волинського князя Романа Мстиславовича, який 1199 р. приєднав до своїх володінь Галичину, й, на думку деяких дослідників, створив на території сучасного Львова перший укріплений замок та осередок міського життя.

А ще на цій вулиці у часи Австро-угорщини розміщувався будинок суду і тюрма, де у сидів Іван Якович Франко.

Про це і не тільки – дивіться у пілотному випуску програми журналу Артефакт “Pubcore”.

Вже у наступних відео очікуйте на інтерв’ю з Іваном Радковцем про пивну культуру міста Лева та ексклюзив з фронтменами гурту “Львівський танцювальний клуб”, де молоді музиканти розкажуть про свій сентимент до історії Львова, Сихів та рок-н-ролл!

Ведучий: Роман Коржик

Зйомка, монтаж: Максим Мацюк

Ідея, сценарій, продакшн: Каріна Похилько, Андрій Матвійшин та Аліна Сторож

Партнери програми: Паб “Фіксаж”, інформаційна агенція “Syla.news“, IgnisArt Digital Agency, компанія “Unicorn Pictures”.