Розкрити таємницю. П’ять найкращих книг про невідоме

Пітер Воттс. Сліпобачення. – К.: Видавництво Жупанського, 2018

 

За сюжетом цього незвичайного роману, наприкінці ХХІ століття людство, яке і без того стоїть на порозі невідворотних змін, зіштовхується з новою проблемою – першим контактом з космічними прибульцями. Утім, проблема не в тому, що до нас, нарешті, завітали гості, а що ми не виявилися для них ані гостинними господарями, ані гідними ворогами, ані будь-ким, хто заслуговує на погляд із всесвіту. Тим паче, що зір – на який людство покладалося протягом мільйонів років своєї земної еволюції, виявився нічого не вартим, коли справа дійшла до комунікації з «іншим», невідомим і чужим.

Тож космічний корабель «Тезей» вирушає на пошуки того, хто кілька років тому несподівано відвідав Землю, швидко просканував її у всіх можливих спектрах і так само блискавично зник. Але останньої миті встиг надіслати кудись за межі Сонячної системи сигнал невідомого змісту. І залишається невідомим, з якою метою «інші» здобували інформацію про Землю та її мешканців, водночас уникаючи будь-яких контактів.

 

Юрій Винничук. Невідоме Розстріляне відродження. – Х.: Фоліо, 2017

 

Всі причини  арешту в 1930-х роках учасників цієї антології були однакові: це або участь в УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», або «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», або замахи на членів уряду, співпраця з іноземною контррозвідкою і т.д.

Сучасні дослідники, включно з упорядником збірки, майстром містифікації Юрком Винничуком, чомусь називають ці обвинувачення безглуздими, забираючи таким чином у того з героїв минулого, хто таки брав участь в антирадянському спротиві, право на це. Майже всі з авторів мали «сумнівне» для радянської влади «петлюрівське» минуле, тож великої любові до неї не мали, про що свідчить тематика їх творів, вибраних упорядником. Одні були визнані за наклеп на радянську дійсність і заборонені, другі визнані антирадянськими, решта не вкладалися в пролеткультівські лекала, за яким кроївся майбутній соціалістичний реалізм.

 

Володимир В’ятрович. За лаштунками «Волині-43». Невідома польско-українська війна. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017

На думку автора цієї книжки «Волинь-43» – це не вигадка польської чи російської пропаганди, в її основі – реальна страшна історія про вбивства тисяч людей під час Другої світової війни. Також є слушним твердження про те, що фокусування лише на Волині і лише 1943 р. формує викривлену картину того, що відбувалося між поляками та українцями до, під час та після Другої світової війни.

«Справді, на Волині, особливо влітку 1943-го, жертвами були здебільшого поляки, – дізнаємося ми про цю невідому сторінку Другої світової. – Але по-іншому було на Холмщині попереднього 1942-го і наступного 1944-го, по-іншому було в Галичині того ж 1944-го чи в Надсянні або Лемківщині протягом 1945–1947 рр. Ширший географічний і хронологічний контекст показує, що й українці, і поляки були водночас серед тих, кого вбивали, і тих, хто чинив убивства. Тому зробити поділ між катами та їхніми жертвами за національною ознакою не вдасться».

 

С. Широчин, О. Михайлик, К. Степанець. Невідоме Лівобережжя. 1960–1980-ті. – К., 2018

 

З цієї книжки читач з подивом виявить не лише споріднені риси між радянським конструктивізмом і європейським Bauhaus, але й дізнається історію столичної архітектури, і зокрема масового житлового будівництва лівобережного Києва епохи застою. Загалом книга продовжує розповідь авторів про невідомий лівобережний Київ найбільш недооціненого періоду 1960–1980-х років – епохи житлових масивів і типового житлового будівництва.

Тож мова про красу і переваги житлових мікрорайонів, їхню історію і творців, революційні технічні новинки того періоду й грандіозні нереалізовані плани та ідеї багаторівневих урбаністичний просторів, що випередили час. Досліджено, як із типових будівель збиралися цілі архітектурні ансамблі, в тому числі — «київський Стоунхендж». У виданні представлено рідкісні архівні фотографії та ескізи, висотні види з дахів і незвичні ракурси, отримані при аерофотозніманні, а також низка унікальних проектних ескізів.

 

Богдан Коломійчук. Моцарт із Лемберга. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2018

 

Дія цього роману відбувається у першій половині XIX століття у Відні, Галичині та Баварії. Головний герой — молодший син геніального композитора Вольфганга Амадея Моцарта, Франц Ксавер. Попри успадкований талант, Франц не досяг батькової слави, але життя його було сповнене пристрасті, інтриг та пригод. А доля — тісно пов’язана зі Львовом, тодішнім Лембергом.

«Мені здається, що Франц Ксавер посміхається з небес, адже про нього нарешті знають у Львові, – зауважує автор. – Без сумніву, це один із найвидатніших львів’ян. Так, я беру на себе сміливість назвати його львів’янином. Адже як інакше назвати людину, яка прожила в культурній столиці України більшу частину свого життя, 30 років? Людину, яка зустріла тут своє кохання. Нехай нещасливе, але справжнє. Людину, яка заснувала у Львові музичне Товариство св. Цецилії. Він точно львів’янин».