Незручні тексти для політкоректного Заходу. Чому варто читати “Кентерберійські оповіді”Джеффрі Чосера

П’ять років перекладав “Кентерберійські оповіді” англійського поета XIV ст. Джеффрі Чосера 58-річний Максим Стріха. Два томи віршованих і прозових новел класика вийшли у львівському видавництві “Астролябія”. Загальний обсяг — 1072 сторінки.

— Робота над перекладом майже повністю припала на час, коли виконував обов’язки заступника міністра освіти й науки (з вересня 2014-го до вересня 2019-го. — ГПУ), — каже Максим Стріха. — Єдиний спосіб врятуватися психологічно було — це посидіти над оригіналом Чосера.

“Кентерберійські оповіді” — збірка історій, які розповідають одне одному паломники, що йдуть на прощу до гробниці святого Томаса Бекета у місті Кентербері. Серед них представники майже всіх верств тогочасного англійського суспільства — лицар, чернець, священик, лікар, мореплавець, купець, ткаля, кухар.

— Це своєрідна енциклопедія життя середньовічної Англії, — продовжує Стріха. — Оповідання дуже різноманітні. Стилістичні й жанрові перепади не дають занудьгувати. Є лицарський роман, богословський трактат, пародія на алхімію. Є моторошна розповідь лікаря. У ній лицар відрубує голову доньці, щоб не віддавати в рабство до судді, який зажадав дівчину й брехнею відсудив її в батька. Є тексти, які зараз незручно на політкоректному Заході включати в повні видання. Наприклад, доповідь ігумені, як зловорожі юдеї вбивають християнського хлопчика. Навіть мертвий він співає гімни Діві Марії, пише Gazeta.ua.

Італієць Данте Аліг’єрі в “Божественній комедії” запроторює грішників до різних кіл пекла. А от англієць Чосер — навпаки. Іронічний і людяний. Не береться судити, співчуває своїм персонажам, часто — найнегативнішим.

Поет також перший у Британії пише народною англійською, замість престижних тоді старофранцузької і латини. Цим показує, як ставитися до своєї мови.

Перекладати Чосера дуже складно. Це приблизно як нам читати Літопис Самовидця (історичний твір XVII ст., написаний староукраїнською. — ГПУ). Кожну історію супроводжую примітками. Обсягом вони часом майже такі, як основний текст. До того ж у творі безмежний стильовий діапазон — від побожних молінь до найгрубішої лайки. Вперше у перекладацькій практиці я мусив вживати ненормативну лексику. Чосер казав: “Я говорю так, як мої герої. Нічого не змінюю. Кому це не подобається, перегорніть кілька сторінок”.

Двотомник “Кентерберійських оповідей” отримав нагороду 26-го Форуму видавців у Львові в номінації “Класична іноземна література в українському перекладі”.

Коштує 500 грн.

Автор: Автор: Ілля ПРОКОПЕНКО, Gazeta.ua