Кому заважає сучасна література? П’ять заборонених книжок

Тому не дивно, якщо список книжок, заборонених вже за нашого часу, цілком може викликати «нездоровий інтерес» до одіозних і скандальних книг, на яких виросло не одне покоління читачів, пише Ігор Бондар Терещенко на сайті НВ STYLE. 

Салман Рушді. Сатанинські вірші. – К.: Видавництво Жупанського

Четверта з черги книжка британського автора індійського походження, яка викликала шалений спротив широкої верстви читачів. Присвячена, як завжди, темі еміграції, вона збурила гнів мусульманського світу зокрема однією провокаційною главою.

Саме через один з її епізодів, в якому Пророк визнає язичницьких богів, а архангел Джабраїл ховається в борделі (а в другому випадку зустрічається з релігійним фанатиком, в якому аятола Хомейні впізнав себе), роман виголосили віровідступницьким, а самого Рушді – ворогом всього ісламського світу.

Було виголошено фетву, що закликає всіх мусульман стратити всіх, хто був причетний до видання роману; іранський релігійний фонд пропонує грошову винагороду за вбивство Рушді, яка з часом виросла до 3,3 мільйона доларів. Відтоді автор живе захищений програмою Британського уряду щодо захисту свідків, а над ним тяжіє вирок, згідно з яким «обов’язком кожного мусульманина є використання всього, чим він володіє, його життя і багатства для того, щоб відправити Рушді в пекло».

Ірвін Велш. Трейнспотінґ. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля

Свого часу ця книга справила ефект бомби і самим фактом свого існування довела, що «література шоку» жива і в «безнадійні дев’яності». За цією автобіографічною сагою про будні молодих наркоманів Единбурга, перейнятою чорним гумором, був знятий фільм На голці. Саме він заклав основу цілої модної течії – т.зв. «героїнового шику». Так само серія Альтернатива  в російському видавництві АСТ, де вийшов скандальний роман Велша, була покликана  просувати зарубіжну інді-прозу в галузь модного чтива.

З іншого боку, редакційна рада серії, в якому були Гребенщиков,  Лагутенко, і Льова з гурту Бі-2, гарантували професійний відбір пропонованого продукту, а майстерний переклад роману Іллею Кормільцевим цілком професійним. Адже описані в романі наркотичні пригоди, порівняно з якими  тяжке алкогольне похмілля видасться безневинним еротичним сном, мали б назавжди відштовхнути молодь від споживання смертельного продукту. Проте, цей хитрий хід не пройшов, і «героїнове Євангеліє» Велша було заборонено в Росії за пропаганду наркотиків.

Корній Чуковський. Тарганисько. – К: Казка

Видання цієї безневинної, здавалося б, дитячої казки Корнія Чуковського завжди було під великим політичним питанням. У всі часи під злим Тарганиськом обов’язково мали на увазі чи то радянський, а чи тепер уже російський правитель – від вусатого «вождя народів» Сталіна до нинішнього «кремлівського карлика» Путіна. «Тараканьи смеются усища, и сияют его голенища», – писав свого часу Осип Мандельштам у своїй сатирі на генсека, за що й поплатився смертю в таборах.

У сьогоднішній Росії сатира не в особливій пошані, і хіп-хоп оперета Тарганисько за казкою Чуковського, прем’єра якої відбулася в Центрі імені Мейєрхольда, також була заборонена. Не в останню чергу, завдяки участі Надії Толоконнікової з гурту Pussy Riot, яка зі згаданих таборів на той час повернулася, виконавши в одному з номерів оперети пісню Леоніда Утьосова Таємниця.

Олесь Ульяненко. Жінка його мрії. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля

За життя на автора цього роману накладалась церковна анафема, а комісія з питань захисту суспільної моралі визнавала його твори відверто порнографічним, вилучаючи з продажу. Зокрема  Жінку його мрії, видану  харківським Клубом сімейного дозвілля, називали «порнографічною продукцією, обіг якої в Україні заборонено». «Тема – зображення наслідків моральної деградації в суспільстві, – йшлося у висновку згаданої комісії про роман. – Філософію твору можна визначити словами одного з героїв: «Варто задуматись про чистоту життя».

Детективний сюжет книги Жінка його мрії наповнений сценами насилля, жорстокості, вбивств, що характерно для даного жанру. Головні герої – колишній майор СБУ, а нині – впливовий державний службовець Микола Павлович, його дружина Лада та їхній син Руслан, капітан спецрозділу особливого призначення Величко, слідчий – лейтенант Семен, Іва – школярка-звідниця – носії рис та впливу розтління». Тривалий судовий процес закінчився перемогою автора і роман був перевиданий.

Юрій Винничук. Житіє гаремноє. – Х.: Фоліо

Коли цей скандальний твір друкувався у львівській газеті Post-Поступ, українська література щойно входила в період постмодернізму і містифікації. Тож реакція на «плюндрування національної цноти» була відповідною і в самій Україні, і за її межами. Місцевий Союз українок погрожував судом, діаспорні читачі масово зрікалися передплати на журнал Сучасність, де публікувалися не менш скандальні Рекреації Юрка Андруховича, а дехто навіть збирався вкоротити собі віку через таку ганьбу. Найбільш обурлива реакція читачів була щодо сцен  сексу в усіх можливих (і неможливих) ракурсах, позах і позиціях, який прозирав навіть крізь кучерявий стиль початку ХVІІІ століття.

«Єднак кгди дістав мій поцілунок, руки не забрав, а ліг на мене і там, де хвилю перед тим була єго рука, об’явилося коліно, а зачало ґвалтовне розсувати мі стегна. Я-м ся боронила, вигукуючи: – Ох, ні… не можна… благаю… Леч він тоє пускав повз вуха і такой розмістився межи моїми ногами». Виданий 1996 року окремою книжкою роман надовго став бібліографічною рідкістю, і лише нещодавно, будучи перевиданий, став доступний для масового читача.