Кобзар і філософський камінь. Топ-10 фактів про наукове товариство імені Шевченка 

23 грудня 1873 року народилася перша наукова академічна тусівка українців. Це було товариство імені Тараса Шевченка. Ці чуваки, так би мовити шукали «філософський камінь» української науки – перетворювали бруд та багно неосвіченості народу в чисте золото науки, яке потім привело до утворення модерної української нації. Тож давайте і ми з усього масиву інформації витворимо 10 фактів про цю тусівку вкраїнських інтелігентів.

Товариство було утворене 23 грудня 1873 року у Львові, як літературна організація імені Т. Шевченка.

У 1892 році його назву було змінено на Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Ця тусівка стала своєрідною академією наук.

Первісно НТШ виникло як Товариство імені Шевченка у 1873 році у Львові з ініціативи Олександра Кониського, відомого українського наддніпрянського письменника, Дмитра Пильчикова за фінансового сприяння Єлизавети Милорадович-Скоропадської. Однак статутно членами засновниками могли стати лише галичани, громадяни Австро-Угорщини.

Членом НТШ у свій час був Володимир Вернадський – відомий український вчений, який провів свої дитячі роки у Полтаві. Пізніше він став одним із засновників Української Академії наук. Був її дійсним членом та першим президентом (з 1918). Засновник наукової бібліотеки в Києві (нині названої його ім’ям). Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах.

Товариство мало свою науково-організаційну структуру. При ньому було створено створено три секції: історично-філософська, філологічна, математично-природописно-лікарська.

Найбільшого прогресу в організаційному та науковому розвитку НТШ досягло в тоді, оли у ньому активно працювала так звана «золота трійця» в особі Михайла Грушевського (голова Товариства, історик), Іван Франко (голова Філологічної секції) та Володимир Гнатюк (науковий секретар, наукові зацікавлення – фольклор і етнографія).

В рамках Історично-філософської секції під проводом Михайла Грушевського виросла значна історична школа. Це насамперед Степан Томашівський, Іван Джиджора, Іван Крип’якевич, Мирон Кордуба. До когорти вчених-правників та суспільників належали Кость Левицький, Володимир Охримович, Володимир Старосольський, Станіслав Дністрянський, Михайло Лозинський, Василь Панейко та інші.

Філологічна секція крім Івана Франка мала особливо багато видатних вчених. Серед них Омелян Огоновський, Степан Смаль-Стоцький, Микола Сумцов, Кирило Студинський, Сергій Єфремов, Василь Щурат, Євген Тимченко, Михайло Возняк, Іван Зілинський, етнологи Володимир Гнатюк, Федір Вовк, Олександр і Філарет Колесси, Володимир Шухевич, Іларіон Свєнціцький.

Світовий рівень діяльности НТШ підтверджує участь його делегатів у міжнародних конференціях (Прага, Париж, Варна, Софія, Санкт-Петербург), а також численні дійсні члени НТШ чужинці. Серед них Альберт Айнштайн, Олекандр Брікнер, Ян Бодуен де Куртене, Давид Ґільберт, Альфред Єнсен, Раймунд Кайндль, Фелікс Кляйн, Андре Мазон, Томаш Масарик, Любор Нідерле, Макс Планк, Олексій Шахматов, Ватрослав Ягич та інші, – пише сайт НТШ.

Наукове товариство імені Шевченка й досі працює.

Роман Коржик

Візуалізація, колаж: Рузанна Давітянtribuna.pl.ua

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *