Битва на Синіх Водах: хто такий князь Дмитро і чому він бився проти нас?

У битві на річці Сині Води 1362 року бентежать тільки два факти: чи відбулася ця битва насправді й хто такий князь Дмитро?

Цю битву називають напівлегендарною, бо хто знає чи була вона насправді. Хоча, літописів та джерел, котрі пишуть, як князь Ольгерд опустив татар і почав процес їхнього вигнання з руських земель — хоч сракою жуй.

Хроніка литовська і жемайтійська, рогозький літописець та навіть густинський літописи фіксували цю битву:

В лѢто 6870… В сіє лѢто Ольгерд побѢди трех царков Татарских из ордами их, си єсть, Котлубаха, Качзея, Дмитра; и оттоли от Подоля изгна власть Татарскую. Сей Олгерд и иныя Рускія державы во власть свою пріят, и Кіев под Федором князем взят, и посади в нем Володымера сына своего, и нача над сими владѢти, им же отци его дань даяху.

Спокійно товариство, рік 6870 – це 1362 за іншим стилем, не хвилюйтеся, літописці не могли фальсифікувати історії, ви як взагалі таке подумали!

Перший історик, як серйозно підняв питання синьоводської битви — це Матей Стрийськовскі. Очевидно, що це поляк. Він написав трактат “O początkach, wywodach, dzielnościach, sprawach rycerskich i domowych sławnego narodu litewskiego, żemojdzkiego i ruskiegо”.

У нас питання до Стрийковського: НАХІБА ТАКА ДОВГА НАЗВА? ТИ ШО В ТВІТТЕРІ НЕ СИДІВ? ЗАРАЗ ТАКИХ ДОВГИХ ТЕКСТІВ НІХТО НЕ ЧИТАЄ!

Але все ж ми готові стати на захист Стрийковського: 1577 року, коли твіттеру і соціальних мереж ще не існувало, довгі назви творів були допустимі. Комісія з етики, моралі та назв для книг такі назви офіційно дозволяла.

Однак є маленька проблема: книгу Стрийковського видали аж через 400 років після написання, тому всі історики, дослідники та політичні аналітики жили в темряві та скорботі, не маючи нагоду прочитати нічого нормального про битву на Синіх Водах 1362 року та дізнатися, хто такий князь Дмитро і головне: чому він бився на стороні татар.

Пишуть, що він княжив на болохівській землі: це типу буферна зона між Галичиною, Волинню та Поділлям. Ніби Дмитро був з роду Ізяславичів. Тобто він нащадок Ізяслава II Мстиславича, який був онуком Володимира Мономаха.

Отже, висновок: Дмитро Болехівський — це пра пра онук Володимира Мономаха.
Отже, висновок наступний: він зрадник. Бо працював на монголо-татар, збирав данину на Болехівських землях та віддавав ці гроші Орді.

Отже, висновок останній: Битва на Синіх Водах, хоч була вона, хоч ні, показує нам, що панування Золотої Орди на середньовічних українських землях трималося частково на князях-зрадниках.

А сучасна рашистська московія – це прямий нащадок Золотої Орди!

ДУМАЙТЕ!