Троянський кінь Штайнмаєра чи повернення Донбасу. Що означають нові Мінські угоди

Те, чого боявся Леонід Кучма, сталося. В Україні розпочалися протести. Підписані Мінські угоди по «формулі Штайнмаєра» не задовольняють частину українців. І на це є список цілком реальних причин. Розбираємося у складній темі – ми отримали троянського коня у вигляді Донбасу, де вибори пройдуть під прицілами російських гармат, чи все ж таки британське гасло брекзиту «поверни контроль» можна буде використати стосовно українського кордону?

---

Що таке «Формула Штайнмаєра» і хто взагалі цей Штайнмаєр?

Франк-Вальтер – Штайнмаєр – це президент Німеччини. Другий за впливовістю політик Німеччини після канцлери Ангели Меркель.

От він і придумав формулу, яка дасть Україні мир та врегулює війну на Донбасі. Якщо коротко і по-суті, то ця формула має працювати так:

1. В окупованих районах Донецької та Луганської областей проходять вибори до міських, районних та обласних рад. Простіше кажучи, оберуть мера Донецька, депутатів донецької міськради й так далі.

2. Ці вибори відбуватимуться за українськими законами.

3. Організація безпеки та співробітництва Європи (ОБСЄ) контролюватиме ці вибори та має потім дати вердикт: вибори пройшли демократично, чесно та прозоро, або ні.

4. Якщо ОБСЄ дає вердикт і каже – «гуд, хороші вибори», все – на Донбасі починає діяти закон про особливий статус цих територій. Саме цих, які зараз контролюють бойовики ДНР-ЛНР та їх російські куратори.

Але у тексті формули Штайнмаєра нічого не сказано про присутність військ Росії та ДНР під час виборів. Зеленський на брифінгу сказав, що ці вибори почнуться тільки тоді, коли окупаційні війська підуть з України. Але в ДНР та ЛНР тільки посміялися з такої заяви.

Хто перший?

Питання – хто перший: Росія виводить свої війська й Україна йде робити чесні вибори на Донбас, чи навпаки – Україна робить вибори, а лиш потім Росія виводить війська. От на це питання «Формула Штайнмаєра» не дає відповіді. Тут вихід один – розв’язувати це питання на зустрічі в «Нормандському форматі». Це зустріч представників 4 країн – України, Франції, Німеччини, Росії, де й за логікою речей, мають врегулювати це питання.

Варіанти тут такі:

1. Росія забирає свої війська. Бойовики ДНР-ЛНР роззброюються. На окуповані території приходить українська ЦВК і починає організовувати там вибори. ОБСЄ спостерігає за безпекою.

2. Російські війська йдуть. Бойовики ДНР-ЛНР лишаються. На окуповані території приходить українська ЦВК і починає організовувати там вибори. ОБСЄ спостерігає за безпекою.

3. Бойовики ДНР-ЛНР роззброюються. Російські війська лишаються аби гарантувати, що бойовиків ДНР-ЛНР ніхто не каратиме та не переслідуватиме, приходить українська влада та робить вибори. ОБСЄ спостерігає.

4. Російські війська та бойовики лишаються. Українська влада приходить робити вибори. ОБСЄ спостерігає.

З цього всього ясно диш одне – який би варіант не стався, ОБСЄ буде спостерігати.

Троянський кінь

Переговори пройшли, підпис уже стоїть. Вибори на Донбасі вже точно будуть. Питання тільки – який із попередніх 4 варіантів станеться в реальності. Судячи з реакції ватажків бойовиків — вони хочуть свій сценарій виборів. А їх сценарій зрозумілий і до ворожки не ходи: вибори проходять, а російські війська та бойовики контролюють ці території. Але це вже будуть не вибори. Вірніше, це будуть вибори, але без вибору. Бо уявіть собі проукраїнського кандидата, від «Свободи» чи «Європейської Солідарності», який висувається на цих виборах. Та це ж просто камікадзе якийсь. Навіть якщо такий камікадзе знайдеться, то за нього банально не проголосують. Як він робитиме агітацію? Хто пустить його на окупаційні республіканські канали чи на шпальти ДНР-ЗМІ?

Отже, уявімо, що вибори відбулися саме за сценарієм Росії. І ОБСЄ їх визнало. Що це означає? Це означає, що Донбас отримує особливий статус. Що таке особливий статус Донбасу, поки не ясно, але здогадатися можна:

1. Російська мова як регіональна;
2. ДНР отримує право робити свої війська, міліцію.

Фактично ДНР та ЛНР будуть автономними та майже незалежними від України.
І при цьому є одна важлива деталь: обстріли, військові дії можуть припинитися. Це буде мир, але мир ціною втрати частини українських територій, які юридично входитимуть до складу України, але фактично – будуть і далі контролюватися Росією.

Чому Зеленський пішов на це?

Припиниться війна, але Україна втратить свої території. Чому Зеленський погодився підписувати ці невигідні умови. Причини такі:

1. Це передвиборчі обіцянки Зеленського — повернути мир і Донбас.
2. Франція та Німеччина хочуть як можна швидше врегулювати конфлікт. Бо так можна буде зняти санкції з Росії, торгувати, багатіти, веселитися.
3. Зеленський завинив перед Європою. У скандальній розмові з Трампом він сказав, що Європа мало робить для України, Європа образилася, от він тепер і повертає собі імідж, нашвидкуруч погоджуючи мінські угоди.

Протести у Києві, Одесі, Львові та Харкові. Бо «формула Штайнмаєра» небезпечна

Люда у різних містах України виходять на протести під гаслами «Ні капітуляції».

Бо така угода несе реальну загрозу: Україна бере на себе великі зобов’язання, а Росія не дає ніяких гарантій.
Ще раз повторюся: Росія може дати якісь гарантії під час зустрічі в «Нормандському форматі». А може й не дати. Цілком.

І ми вже взяли на себе зобов’язання – проводити вибори по українським законам. І цілком вони можуть пройти по українським законам, але під прицілом окупаційних гармат, танків і кулеметів.

Бо толку з наших законів, коли вони просто формат, інструмент у руках ворога. Наші закони повинні впроваджуватися нами ж самими, нашою ЦВК, нашою поліцією, нашою армією. Без присутності російських військ, без автоматів у руках бойовиків ДНР.

Роман Коржик,

Повну версію матеріалу з коментарями експертів читайте на сайті видання “Вголос”. 

Журнал “Артефакт” існує завдяки вашій підтримці! Ми хочемо робити більше якісних матеріалів, покращувати сайт, винагороджувати наших дописувачів, дизайнерів та всіх, хто допомагає розвиватися виданню.

Підтримайте нас невеличким благодійним внеском.

Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)