Китай не хоче купувати російську нафту 

Про це інформаційне агенство УНН повідомляє з посиланням на Reuters.


 

За словами двох джерел Reuters, китайські державні компанії не хочуть, щоб їх відкрито підтримувала Москва, купуючи додаткові обсяги нафти після того, як минулого місяця Вашингтон заборонив російську нафту, а Європейський союз ввів санкції проти найбільших російських експортерів “Роснафти” та “Газпром нафти”.

 

“ДП виявляють обережність, оскільки їхні дії можуть бути розцінені як дії уряду Китаю, і жодна з них не хоче, щоб його виділяли як покупця російської нафти”, – сказало одне із джерел.

 

Джерела очікують, що китайські державні компанії будуть дотримуватися своїх довгострокових та існуючих контрактів на постачання російської нафти, але уникатимуть нових спотових угод.

Unipec, торговий підрозділ Sinopec та провідний покупець російської нафти, останніми тижнями на регулярних внутрішніх нарадах попереджала свої глобальні команди про ризики роботи з російською нафтою.

Unipec відвантажив 500 000 тонн нафти сорту Urals із російських балтійських портів у березні, що є найбільшим обсягом за кілька місяців, поставленим “Сургутнафтогазом” на місці та в рамках експортного тендеру “Роснафти”, який Unipec виграв для відвантажень у період з вересня 2021 року по березень 2022 року, згідно з даними трейдерів та судноплавних компаній.

Його останніми угодами з Urals будуть дві квітневі поставки загальним обсягом 200 000 тонн від російського виробника “Сургутнафтогаз”.

За словами джерел, інші державні покупці – PetroChina, CNOOC та Sinochem – відмовилися від російської суміші ВСТО для відвантаження у травні.

За словами другого джерела, Sinopec стикається з проблемами оплати навіть за угодами, узгодженими раніше, оскільки не схильні до ризику державні банки прагнуть скоротити фінансування угод, пов’язаних із російською нафтою.

Очікується, що у травні російські постачальники – “Роснафта”, “Сургутнафтогаз” і “Газпром нафта”, а також незалежні виробники в особі швейцарського трейдера Paramount Energy – відвантажать із порту Козьміно рекордні 3,3 млн тонн ВСТО.

Падіння китайського імпорту російської нафти може спонукати його гігантські державні нафтопереробні заводи звернутися до альтернативних джерел, що посилить побоювання з приводу глобальних поставок, що призвело до того, що еталонні ціни на нафту марки Brent досягли 14-річного максимуму близько 140 доларів за барель на початку березня, після того, як росія вторглася до України у лютому.

З того часу ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися до рівня нижче 110 доларів після того, як Сполучені Штати та їхні союзники оголосили про плани вивільнити запаси зі стратегічних резервів.

Останніми роками Китай та росія розвивають дедалі тісніші зв’язки, і зовсім недавно, у лютому, оголосили про “безмежне” партнерство, а Китай відмовився засудити дії росії в Україні або назвати їх війною.

Китай неодноразово критикував західні санкції проти росії.

Китай, найбільший у світі імпортер нафти, є найбільшим покупцем російської нафти обсягом 1,6 млн барелів на добу, половина з яких поставляється трубопроводами в рамках міжурядових контрактів.

До війни росія постачала 15% імпортованої Китаєм нафти – половину цього обсягу Східно-Сибірським трубопроводом і трубопроводом Атасу-Алашанькоу, а решту – танкерами зі своїх чорноморських, балтійських і далекосхідних портів.


20 лютого 2014 року росія почала війну в Україні, ввівши війська на територію автономної республіки Крим. 

11 квітня 2014 року сили спеціальних операцій російської федерації та озброєні автоматами проросійські терористи захопили райвідділ міліції у місті Слов’янськ Донецької області й вивісили там прапор росії. У такий спосіб росія продовжила неоголошену війну проти України та території двох східних областей – Донецької та Луганської.

З лютого 2014 року по лютий 2022 року росія вела активні бойові дії проти України на території Донеччини та Луганщини, збільшувала кількість своїх військ в окупованій автономній республіці Крим, поширювала брехливу інформацію через проросійські медіа та українські проросійські політичні партії, які сама фінансувала.

24 лютого 2022 року де-юре президент, а де-факто – диктатор рф владімір путін оголосив проведення спеціальної військової операції, мета якої – демілітаризації та денацифікація України. Під прикриттям цієї спецоперації Москва почала повномасштабну війну та завдала ракетних ударів по більшості великих міст. Під обстріл потрапили Київ, Львів, Одеса, Суми, Чернігів, Миколаїв. Такі міста як Харків, Маріуполь зазнали великих руйнувань, рашисти спеціально обстрілювали там дитячі садочки, школи та лікарні. Загинуло багато мирних дорослих людей та дітей.

 

 

Друзі! Ми створили проєкт Artefact Info. Це – волонтери, які у режимі 24/7 збирають інформацію про злочини російських окупантів, фіксують всі дані про бойові дії, а також – заяви культурних діячів, спортсменів, компаній. Вони пишуть велику хроніку російсько-української війни, літопис, за яким історики вивчатимуть ці події. Всі дані після війни будуть передані професійним історикам для вивчення та опрацювання!

Редакція сортує все по тегах, за якими потім буде дуже зручно відшукати інформацію зі сфери, яка Вас цікавить.

Підтримайте їх – підпишіться на телеграм канал  або приєднайтеся та пишіть цей літопис разом з ними! Їм дуже потрібна ваша підтримка!

Щоби долучитися, напишіть у телеграм: +38 099 76 46 506

Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.