Емоції, естетика, відхід від політики. Розмова із солістом гурту The Sunset Survival про новий альбом та український хардкор

Vic Pekun, вокаліст львівської мелодік-хардкор групи The Sunset Survival, згадує, коли у Львові бували круті хардкор-концерти, розповідає про новий альбом та міркує про українську та західну сцену. 

 

---

Якою ти бачиш хардкор-сцену сьогодні? Опиши її!

Це цікаве й водночас болюче питання, бо насправді, як це не прикро визнавати, мені здається, що хардкор-сцена «підувяла».

А чому?

Можливо, це пов’язано з тим, що нове покоління не викупає цю музику. Зараз усі більш тяготіють до мейнстрімної музики. Хіп-хоп став другим роком.

Як гадаєш, соцмережі забрали аудиторію хардкор-сцени?

Соцмережі – то є суто інструмент. Я б не сказав, що вони мали суттєвий вплив. Скоріше за все, загубилась актуальність. Хардкор і панк-рок завжди був інструментом для того, щоб заявити про себе, подати протест, випустити енергію. Зараз люди знаходять інші джерела, інші жанри, щоб зробити це.

З одного боку, соцмережі у свій час поширювали хардкор музику, а з іншого боку, коли з’явився інстаграм і фейсбук, люди стали більше залипати в телефон, аніж ходити на живі концерти.

Я б не сказав, що це є конкретна проблема. Іншим жанрам музики соцмережі не заважають. Мені здається, що загалом актуальність музики трохи зменшилась. Ніхто не знає як то все обернеться.

Нещодавно музиканти випустили альбом Pitch Black, який можна послухати та купити.

 

Пророкують повернення хвилі панк-року, поп панку, а за ними та хардкору? Думаєш, це станеться?

Може бути. Все циклічно. Ми ці циклічності бачили вже кілька разів і я думаю, що знову цей цикл настане.

Коли ти востаннє був у Львові на хардкор концерті, на якому був аншлаг, чоловік хоча б 200-300?

Не згадаю. Але це точно було десь у 200-х тисячних. У кінці першої декади 200-х тисячних. Після 14-15-х усе пішло на спад. Памятаю раніше були круті концерти. Колись возили до Львова Devil Sold His Soul у Львові. Було прикольно. Але це все було приблизно до 2010.

Який хардкор сьогодні? Візьмімо український хардкор і західний. Про що говорить український хардкор і що несе американський хардкор зараз?

Зараз український хардкор відійшов від політичної агенди. Він перейшов у більш емоційну площину. Ми яскравий тому приклад. І в гуртах, з якими ми спілкуємось, більш домінує емоційна складова, щось ліричне, персональне.

Це як в Америці, у 80-ті хардкор сцена пережила нереальний зліт, виросли культові гурти – Minor Threath, Black Flag, а потім у 90-ті з’явились емо. Люди перейшли на емоції, відійшли від революції, від протестів?

Принаймні, воно так виглядає. Хоча, зараз у нас є всі причини для того, щоб політичний рух активізувався більше, через усі ті події, які відбуваються у нас в країні, але, наскільки я бачу, люди, дуже сильно втомились від цього. І вони хочуть зараз більш емоційно підходити до створення музики, й експресії себе.

У вашій творчості акценти більш на емоційному, чи на естетичному?

Напевно, і то і то… Я не можу відокремити естетику від емоційної складової, тому, що це є одна органічна сполука.

Про що ваші пісні? Вони розповідають історії?

Якщо конкретно брати наш альбом Pitch Black, це є цілісна історія, яка складається з різних переживань, які були в мене й друзів. Це такий собі колективний експіріенс, пов’язаний із персональними переживаннями. Це є різні ситуації в стосунках з людьми, напевно, на це йде основний акцент. Тобто історія про щось негативне, депресивне, але у будь-якому разі вони є найбільш емоційними.

Розкажи якісь цікаві факти про альбом, родзинки?

У сумі альбом ми робили десь рік, поки записали, збили, опублікували. Поки вибрали усі атрибути до альбому. Зведенням займався Майк Вотс зі Штатів. Він працював із такими командами як The Chariot.

Він зробив дуже класну роботу, він тонко відчув наш саунд. Дуже приємно було почути від нього : «Чуваки, ваші пісні просто excellent, тобто супер круті». Це стало для нас офігенним стимулом. Ми ніколи не думали, що український гурт може отримати такий фідбек.

А ви наразі розраховуєте на концерти у Європі чи Америці? Маєте таку нагоду?

На жаль, ні. За Європу важко сказати, хоча ми орієнтуємось на Європу, є проблема з тим, як просувати наш продукт.

Ти слідкуєш як себе просувають гурти закордоном? Які є тренди? Як виходити на лейбли, на концертні агенції? Як виступити на фестивалі в Європі?

Це насправді дуже важко, бо скільки б ми не докладали зусиль, щоб домовитись навіть із невеликими лейблами, нам часто відмовляли. Вони здебільшого зацікавлені у великих артистах. Зацікавлені не в тому, як підтримати виконавця, а як заробити.

 

 

Які хардкор гурти слухаєш? На які орієнтуєшся?

Напевно з останнього Turnstile. Це дуже круті чуваки, які перевернули хардкор з ніг на голову. Змішують різні інфлюенци із роком 80-х. Часто також повертаюсь до класики. Можу послухати 7 Seconds, Minor Threat, але то під настрій.

А більш попсовий постхардкор? A Day To Remember?

Не можу сказати, що великий фанат, але так, іноді заходить. Плюс ми дуже полюбляємо гурти, які мають більше скрімо, як Touche Amour. Для нас це джерело натхнення.

Які експерименти плануєте далі? Нові звуки, чистий вокал матимете?

Якраз зараз стоїмо на роздоріжжі й думаємо, що будемо робити далі. Чистого вокалу є невеликий шматок в одній пісні. Ми в гурті ще цього не обговорювали, але моя особиста думка, що наступний еволюційний крок мав би бути до нового звучання. Я не певен, що далі ми гратимемо таку музику, яку нещодавно записали. Це, напевно, буде щось нове. Час покаже.

Хардкор дає можливість розігнатися. Можна експериментувати та поєднувати непоєднуване?

Та, і я певен, що емоційна складова та атмосферність у нашій музиці залишаться. Питання лиш який це буде вектор : більш тяжкий, чи трошки легший.

Ваш кліп виходив на ютуб сторінці якогось лейблу. Розкажи про це…

Це був не лейбл, це був австрійський промо-канал. Називався Dreambound. Це канал, який фокусується на широкому спектрі музики. Люблять пост-хардкор у сучасному його розумінні, з брейкдаунами, вокалом із автотюном, але одночасно із тим постять справжній пост-хардкор. Завдяки ним, наш кліп подивилося понад 50 тисяч людей.

Розмовляв: Роман Коржик 

Над текстом працювала: Таня Мороз 

Більше цікавих матеріалів – у Facebook журналу “Артефакт”;

Цікаві факти та актуальні новини – у нашому телеграм-каналі;

Слідкуйте за нами в Instagram;

Журнал “Артефакт” існує завдяки вашій підтримці! Ми хочемо робити більше якісних матеріалів, покращувати сайт, винагороджувати наших дописувачів, дизайнерів та всіх, хто допомагає розвиватися виданню.

Підтримайте нас благодійним внеском.

Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)