Що було в плейлисті Січових Стрільців. Музика Листопадового чину
Українці, яким вдалося – це гасло про події Листопадового чину. Розповідаємо, яку музику слухали його творці, що було в плейлисті Січових Стрільців, хто придумав ці пісні та навіщо.
⠀
Контекст: була Австро-Угорщина, імперія така. Українські землі перебували в її складі під назвою “Королівство Галичини та Лодомерії”. Але земля цього королівства частково належали і полякам. ⠀
⠀
Ще 1848 року під революції, котра звалася Весна народів, українці створили свою першу політичну організацію “Головну руську раду” й нормально запропонували австрійській владі розділити Галичину на Західну та Східну. Остання мала належати українцям, де би вони творили свою національну автономію.⠀
⠀
Австрійці на це не пішли. Тому конфлікт між поляками та українцями став бомбою сповільненої дії. ⠀
⠀
Ця бомба вибухнула 1918 року. 1 листопада. А перед тим українці протягом 70 років проводили дерусифікацію. Організація “Просвіта”, Іван Франко, Наукове товариство імені Шевченка готували перетворення русинів на українців. Бо русини – це стара релігійно-етнічна назва наших далеких предків. А українці – це модерна назва наших близьких передків. Самоназви та назви – змінюються. Але суть та цінності – залишаються. Наша суть – мова. Наші цінності – свобода, вільна економіка, вільне мистецтво та музика.⠀
⠀
Давайте послухаємо цю музику та почитаємо тексти…⠀
⠀
Пісня “Мав я раз дівчиноньку”⠀
⠀
Мав я раз дівчиноньку, чепурненьку, Любу щебетушечку, рум’яненьку, Гей! Гей! Га! Уха-ха! Дівчино, рибчино, молода. Посилав я старостів у неділю, Думав, погуляємо на весіллю. Гей! Гей! Га!⠀
⠀
Уха-ха! Дівчино, рибчино, молода. Мaли повернутися з рушниками, Але повернулися з гарбузами. Гей! Гей! Га! Уха-ха! Дівчино, рибчино, молода. Всьому супротився батько рідний, Бо вона багатая, а я бідний. Гей! Гей! Га! Уха-ха! Дівчино, рибчино, молода. Думав я втопитися з тої злості, Та вода холодная, ломить кості. Гей! Гей! Га! Уха-ха! Дівчино, рибчино, молода. Думав я застрілитись із рушниці, Порох був замочений в порошниці. Гей! Гей! Га!⠀
⠀
Цю пісню ми поставили першою, бо не червоною калиною єдиною.⠀
⠀
Акорди на цю пісню – у кінці допису, тому дочитайте. ⠀
⠀
Оповідаємо про інші пісні.
Пісня “Гей ви Стрільці Січовії”
1914 року бійці легіону Українських Січових Стрільців робили передислокацію – переїжджали з міста Стрий на Закарпаття. Сотник Клим Гутковський дав їм завдання – скласти файну бойову пісню. Солдати УСС вирішили придумати цю пісню та присвятили її своєму сотнику, якого дуже поважали, бо “Він до пекла з нами піде” – казали січовики. Ось так і народилася ця пісня.
Гей зі Львова до Мукачева
Закарпатський вайб у музиці творців Листопадового чину триває роками. Пісня “Гей зі Львова до Мукачева, З Мукачева до Києва” написана 1918 року. В ній розкривається тема проголошення української державності та захисту незалежності, чим займався Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців під командуванням Євгена Коновальця, майбутнього лідера ОУН.
Бо війна війною, вісьта-вйо
Пісню “Бо війна війною, вісьта-вйо” придумано на честь Івана Цяпки-Скоропада, який був молодшим офіцером 7 сотні УСС. Крім того, Цяпка писав гуморески й часто виступав перед Січовими Стрільцями як стендапер того часу, тож бійці УСС не могли не прославити улюбленого коміка файною співанкою.
Колись, дівчино мила
Цей трек хтось зі Січових Стрільців написав 1917 року на бойових навчаннях у селі Розвадів, поблизу Миколаєва на Львівщині. Хто автор – достеменно невідомо, однак є версія, що слова та музику вигадав поет Левко Лепкий. А сама романтична історія присвячена Олі Захарясевич, доньці греко-католицького священника, в яку був закоханий автор…
Подаємо пісню у виконанні легендарної Квітки Цісик.
Човен хитається серед води
Хорунжий УСС Василя Соловчука дуже сумував за своєю коханою, яку вже не бачив три роки. Його колега, поет та боєць УСС Роман Купчинський написав про це пісню. Січові Стрільці її файно вивчили, співали. Проте, Василь Соловчук проспівав її кілька разів, бо незабаром загинув у бою.
Вже за кілька років її виконав та записав легендарний оперний співак Дмитро Гнатюк.
Як з Бережан до кадри Січовики манджали
Герой цієї пісні – Осип Теліщак, один з найвідоміших ловеласів серед Січових Стрільців. Однак пісня дуже цінна інших контекстом: в ній багато географічних назв – міст, сіл та локацій, де бійці УСС приймали бої проти російських загарбників.
Ми йдемо в бій
Потужна пісня, написана 1917 року та виконана на концерті Січовиків у Києві напередодні подій Листопадового Чину. У ній бійці УСС співають про “Могутній дух гетьмана Мазепи, який веде їх до бою”.
Ну й на кінець – обіцяні акорди до одніє цікавої пісні
G D G Мав я раз дівчиноньку, чепурненьку, G D G Любу щебетушечку, рум’яненьку, C G D G Гей! Гей! Га! Уха-ха! C G D G Дівчино, рибчино, молода.
Ця пісня написана 1918 року на Херсонщині. Січових Стрільців занесло на Південь України – тренуватися та налагоджувати зв’язки з українцями, котрі жили під гнітом російської імперії. Роман Купчинський написав цей трек за мотивами стосунків одного Січового Стрільця з місцевою дівчиною. Ось так українці з різних частин країни єдналися одне з одним у тяжкі часи визвольної боротьби. Так само як ми сьогодні…
Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру, історію, суспільство. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!
А це карта приватбанку:
4149 4991 1010 5317
А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!
Переглянути цей допис в Instagram
Post a comment