“Вечори на хуторі біля Диканьки” продали у Лондоні за мільйони гривень

На лондонському аукціоні продали перше видання збірки Миколи Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки” за 175 тисяч фунтів або понад 5,5 мільйонів гривень.


Продане на аукціоні видання твору Гоголя 1831 року — це перше видання автора, яке побачила широка публіка. Christie’s відзначає, що всі доступні екземпляри свого першого невдалого твору “Ганц Кюхельгартен” Гоголь викупив і спалив, пише канал 24. 

Варто зазначити, що продали збірку у рамках торгів під назвою “Золотий вік російської літератури”. Всього на продаж виставили понад 120 рідкісних друкованих видань з приватної європейської колекції, в тому числі твори Олександра Пушкіна, Федора Достоєвського та Івана Крилова.

гоголь аукціон

Повний примірник “Вечорів на хуторі біля Диканьки” у двох томах з’являвся на торгах лише двічі. Одні з попередніх власників видання – князі Воронцови, про що свідчить нанесена на книгу монограма.

Загальний виторг за колекцію, за повідомленням аукціонного дому, склав 2,2 мільйона фунтів. Найдорожчим лотом стало перше видання роману Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін”, за яке Christie’s отримали 467,2 тисячі фунтів.

онегін аукціон пушкін

Микола Гоголь — це український письменник, який писав російською мовою. Він народився на Полтавщині, і згідно з сімейними переказами, походив із старовинного українського козацького роду. Після навчання у Ніжинській гімназії переїхав до Петербургу. Серд відомих творів – “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Мертві душі”, “Тарас Бульба” та “Вій”.

Попри те, що Гоголя відносять до російської класики він завжди наголошував, що є українцем. Зокрема, Тараса Шевченка він називав “земляком”. А при аналізі слів, ужитих Михайлом Максимовичем у російській та українській мовах. Другу з них Гоголь називає “нашою мовою”, тобто фактично ідентифікує українську мову як рідну для себе і Максимовича.

Гоголь вигадав усю матрицю нашої міфології, в якій пізніше на думку літературного критика Дмитра Бикова, творили Коцюбинський, Загребельний, Леся Українка. Наша проза — міфопоетична, вона виходить з романтизму і що важливо — з німецького. Якщо Котляревський — це кавер вергіліївської “Енеїди”, то Гоголь — майстерний копірайтер Ернста Гофмана. І це не є закид у бік Миколи Васильовича. Будь-яка література — наслідування, переспів.

Світ Гоголя — це така от готика, але без високих соборів та покинутих замків, проте з чортами, солом’яними стріхами, туманними ставками та летючими варениками. Гоголівський горор — це домовини-квадрокоптери, химерні істоти та мертві красуні, співи бандуристів та козацький вестерн.

І от саме такої готики, з усім набором цих інгредієнтів немає ніде.

Гоголівські герої — темпераментний Тарас Бульба, завжди вірний Остап, зрадник Андрій, Вакула, який і зірку з неба дістане й шузи коханій привезе, і чорт і Вій — всі вони склалися у матрицю персонажів, в якій не просто працює українська література. В цій матриці ми проживаємо своє реальне життя. А реальне життя — наші звички, емоції, вчинки ми беремо з тексту. Виховання у дитинстві, школа, книги, телевізор, соцмережі — усе це є текстом. І матрицю цього тексту для українців заклав Гоголь. Не він один. Це робили й Шевченко, Франко, Грушевський, Олекса Стороженко. Але хтось пише історію, хтось — поезію, а хтось створює фентезі та казку.

Гоголь перевершив німецьку готику й дав російській літературі знак, мовляв, чуваки, не пхайте свого носа сюди, всерівно мене не переплюнете.

Російська цензура переписала Тараса Бульбу. Частина українських націоналістів таврує Гоголя, як зрадника. Проте це тільки ставлення, а не суть.

По-суті — Гоголь створив, винайшов Україну. Гоголь створив і Росію, з її “шинелями”, ревізорами та корупцією.

Думати дихотомією “або-або” – програшна стратегія. Більш вірний шлях — це “і також, і також”. Тому Гоголь — наш, тому Гоголь — їх. Тому Гоголь — всіх.

 

Читайте більше цікавого у нашому телеграм-каналі: t.me/artefact_magazine

Новини культури, літератури, мистецтва та цікаві тексти з історії у нашому Facebook. 

Підтримайте журнал “Артефакт”. Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d блогерам подобається це: