Сергій Жадан і Таня Пилипець: нормальний літпроцес – це коли зустрічаються автор, книга і читач

Книгарні будуть зникати. На нашій пам'яті книжковий магазин перетвориться на екзотику.

Амбасадор українських бібліотек. Саме так Таня Пилипець, відома менеджера культури й директорка «Львівської обласної бібліотеки імені Романа Іваничука» охрестила поета Сергія Жадана під час публічного інтерв’ю. Публікуємо запис розмови й кілька дуже цікавих тез із цієї важливої події.


Книгарні будуть зникати. На нашій пам’яті книжковий магазин перетвориться на екзотику.

Таня Пилипець: що зараз важливо – показати критичні проблеми бібліотек чи компліментарно винести їх на поверхню суспільства, щоби до них була посилена увага, з якимось таким авансом любові й толерантності?

Сергій Жадан: Найкращим буде поєднання цих двох складових – говорить Жадан. Потрібно нагадувати українцям, що бібліотеки – вони є, що вони не позачинялися, що вона далі працюють, що там є книги.

І коли до них привертається увага, добре було б вказувати на ті проблеми, які є.

Чому важливо нагадувати, що бібліотеки є? Ми зараз переживаємо доволі дивний період функціонування книжкового простору: книжковий бізнес занепадає і для українських видавців це вже як мантра – говорити, що бізнес не дуже в хорошому стані. Але він і справді не дуже в хорошому стані, особливо якщо говорити про те, що відбувається з ним останніми роками. Ця ковідна яма виявилася заглибокою для нашого книговидавничого процесу, він ледве звідти виборсується, все це відбивається на різних галузях – купівлі книжок, розповсюдженні книжок, роботі книжкових магазинів і потім – так, чи інакше, рикошетом б’є по бібліотеках.

Мені здається, ми зараз бачитимемо речі, в чомусь конструктивні, позитивні, бо видавці шукатимуть способи виходу з цієї кризи. А в чомусь – негативні. Хтось не переживе цю кризу. Буде переформатовуватися оцей механізм: видавець – книго розповсюджувач – читач. У мене є відчуття, що з цієї ланки буде вийматися книжковий магазин. Книгарні будуть зникати. На нашій пам’яті книжковий магазин перетвориться на екзотику.

Львів – це столиця книжкових магазинів. У Харкові книгарні можна порахувати на пальцях двох рук. Це при тому, що люди читають.

У цій ситуації вагомою та значущою стає функція бібліотек. У них відкривається нове дихання і новий шанс. Я більше спілкуюся з бібліотекарями сходу країни – це Харківщина, Донеччина, Луганщина. У мене є таке відчуття, що на Сході робляться такі речі, дуже екзотичні, і потім ці речі будуть перейматися в усіх регіонах України. Східні бібліотеки – попереду, вони задають тренди, з початком бойових дій вони активно почали працювати над цим.

Коли ці три чинники – автор, книга, читач спрацьовують, там починається нормальне життя, там починає працювати нормальний літературний процес.

Таня Пилипець: Ми зараз говорили про тематику виживання. Для моїх колег зі Сходу України виживання стало питанням виживання у прямому сенсі. Мені хочеться вивести свої три фактори, як бібліотеки могли б вскочити в цю ланку: бібліотеки могли б бути центрами літературного менеджменту. Це раз. На початку 90-хх років ми втратили цю позицію, стали такими, роз центрованими й забули, що ми є ними, де-факто. Другий шлях – це бібліотеки, як центри літературної агентури, коли бібліотекарі представляють інтереси тих, чи інших авторів. Третій шлях – це те, що бібліотеки практично зробили: стати місцем для громади, місцем соціального та бізнесового коворкінгу. Скажи, ти бачиш нас у цих моделях?

Сергій Жадан: Так, звісно, бачу. Якщо ми говоримо про бібліотеку, то є три складові, з якими бібліотека так чи інакше пов’язана. Бібліотека – це місце, де знаходяться книги, це архів, щось таке – закрите, спрямоване саме на себе. Таке, що не потребує публічності. І в цьому стається певний парадокс: бібліотеки позиціонують себе як публічні.

А публічність – передбачає відкритість.

Крім книжок, є ще дві важливі складові: якщо ми їх забуваємо, ігноруємо, то ми позбавляємо самі себе якогось шансу на прорив, на нове життя. Це – автори. Ти правильно сказала, що бібліотеки можуть бути місцем менеджменту, місцем взаємодії читачів з письменниками. Це нормально, це логічно, коли у письменника видається книга він іде куди – правильно, у бібліотеку, щоби зустрітися з читачами.

І тут з’являється третій чинник: читач. Коли ці три чинники – автор, книга, читач спрацьовують, там починається нормальне життя, там починає працювати нормальний літературний процес.

Чекайте незабаром на повну версію інтерв’ю Тані Пилипець та Сергія Жадана. Ексклюзивно – на сторінках журналу «Артефакт».


Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

 

 

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *