Одна історія. Як Шекспір створив другу Біблію людства

День народження Шекспіра – це міжнародний день книги і англійської мови, адже його тексти стали еталоном літературної англійської. Тому Шекспіра ще називають національним поетом, а видання його творів Велике Фоліо – другою Біблією людства. Про це і не тільки – у тексті Марини Верещаки та відео програми “Одна історія” 24 каналу. 

Точна дата народження письменника невідома. Є свідчення, що його хрестили 26 квітня 1564 року. Тому днем появи на світ Шекспіра обрали дату трьома днями раніше, 23 квітня. Біографи вважали її символічної, бо в цей же день 1616 року Шекспір пішов з життя. Отже, десь 23 квітня в місті Стратфорд-апон-Ейвон в родині заможного ремісника на світ народився майбутній літератор.

Він отримав на ті часи хорошу освіту. Вступив в граматичну школу. Крім того, за деякими даними, в юнацтві відвідував ще і королівську школу, яка також була в рідному містечку письменника. У 18 років молодого Вільяма захопило кохання. Його обраницею стала 26-річна сусідка Енн Гетевей, з якої вони незабаром поспіхом одружилися, бо жінка носила під серцем дитину Шекспіра.

В ті часи в Англії дошлюбні зв’язки вважалися нормою, одруження часто проходило після зачаття первістка. Єдиною умовою було вінчання пари до народження дитини. У молодого подружжя народилася дочка Сьюзен, а через два роки двійнята: друга дочка Джудіт і син Хемнет, який помер 11-річним під час епідемії дизентерії.

Шекспір 7 років жив у Лондоні і саме цей період дослідники називають “втраченими роками”. Точно невідомо, коли він почав писати театральні роботи, а також переїхав, але у 1592 році згадується про перші постановки п’єси Шекспіра “Генріх VI” в лондонському театрі “Роза”. Цей твір був написаний в дусі популярного англійського жанру хроніки і оспівував державність Англії на противагу феодальної роздробленості і міжусобних воєн.

Двома роками пізніше Вільям увійшов у велике акторське співтовариство “Слуги лорда-камергера”. Постановки приносили великий успіх, і трупа за короткий час настільки розбагатіла, що дозволила собі побудувати протягом наступних п’яти років власний театр “Глобус”.

А згодом театрали придбали собі ще й закрите приміщення, яке назвали «Блекфрайерс». До трупи прихильно ставилися правителі Англії. Співтовариство отримало назву «Слуги Короля». Шекспір не тільки займався написанням п’єс, він також брав активну участь в постановках своїх творів. Зокрема, збереглися відомості про те, що Вільям грав у всіх своїх п’єсах головні ролі.

Перші його твори за структурою часто копіювали популярні на той час жанри і сюжети, як хроніки, комедії Відродження («Приборкання норовливої»), «трагедії жаху» («Тит Андронік»). Але згодом митець шукає нові форми у звичних рамках ренесансної комедії і трагедії. І наповнює їх новим змістом. Так на світ з’являється геніальна трагедія «Ромео і Джульєтта», комедії «Сон в літню ніч», «Венеціанський купець».

В цей же час Шекспір ​​створює цикл сонетів, популярного на той час жанру любовної віршованій лірики. Ця поезія буде забута майже на два століття і відродиться в добу романтизму. 

У сонетах автор звертається до невідомого юнака, і лише останні 26 сонетів з 154 – до чорноволосої дамі. Багато дослідників вважали вірші біографічними і припускали нетрадиційну орієнтацію драматурга. Але деякі історики схиляються до думки, що в цих сонетах використовується звернення Вільяма Шекспіра до свого покровителя і друга в прийнятній тоді у світському суспільстві формі.

На зламі століть Вільям Шекспір ​​створює п’єси «Гамлет», «Макбет», «Король лір», «Отелло». Ці твори зробили популярним театр «Глобус» настільки, що він став одним з найбільш відвідуваних розважальних закладів Лондона.

Наприкінці свого творчого шляху Шекспір пише низку творів, особливо якісних з точки зору законів драми. Казкові сюжети вплетені в оповідь ситуацій повсякденного життя. Це п’єси-фантазії «Буря», «Зимова казка», а також драми на античні сюжети – «Коріолан», «Антоній і Клеопатра».

Багато драматичних творів Шекспіра були видані ще за життя літератора. Але повне зібрання творів, в якої увійшли практично всі канонічні п’єси драматурга, з’явилося лише у 1623 році. Книга, що складається з 36 п’єс англійського автора, побачила світ під назвою «Перше фоліо». Протягом 17 століття було видано ще три фоліо, які виходили з деякими змінами і з додатками раніше невиданих п’єс.

За три роки до смерті Вільям Шекспір пише свій заповіт, в якому практично все майно залишає старшій дочці. Помер англійський літератор в кінці квітня 1616 року у власному будинку після тривалої хвороби, про що свідчить зміна почерку драматурга. Його дружина Енн пережила свого чоловіка на 7 років.

Вільям Шекспір залишив неоціненний спадок світовій літературі і драматургії. Але багато аспектів його життя не віднайдені. Так на сьогоднішній день існує думка, що під псевдонімом Вільяма Шекспіра писали ще декілька людей. На шекспірівське питання немає точної відповіді, хто саме був справжнім автором або авторами творів. Дотепер число кандидатур, запропонованих різними дослідниками, складає близько 80. Але це буде вже зовсім інша історія.

 

 

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

More Readings