Незручні тексти для політкоректного Заходу. Дивіться трейлер на “Кентерберійські оповіді” Джеффрі Чосера

«Кентерберійські оповіді» — перша друкована книга Англії. А перший переклад її українською мовою нещодавно вийшов у Видавництві «Астролябія». 

Джеффрі Чосер (бл. 1343–1400) — другий за важливістю (після Шекспіра)англійський письменник, а проте виданий в «Астролябії» цього року двотомник — перший переклад цього твору українською мовою. Тож спосіб відтворення середньоанглійської мови засобами української, передача імен різностанових персонажів— це здебільшого здобуток перекладачаМаксима Стріхи. Крім того, йому вдалося ще й оминути стереотипи, нав’язані російськомовними перекладами.

До речі, про спротив імперській мові. Саме у роки Чосерової молодості середньоанглійська мова утверджується у правах як офіційна. Доти при дворіі в замках баронів розмовляли старофранцузькою, і тільки залежні селяни-віллани (яких ставало все менше), йомени (клас дрібних вільних землевласників) і залишки старої англосаксонської знаті трималися своєї мови. Та от законом 1362 року було встановлено, що справив судах загальної юрисдикції слід розглядати вжене французькою, а англійською мовою. А вже через рікЕдвард ІІІ уперше відкрив англійською мовою сесію парламенту. За часів Чосера в Англії, окрім англійської мови, утвердився й парламентаризм.

«Кентерберійські оповіді» — це збірка з 24 новел, здебільшого віршованих, хоч є тут і дві прозові. За своїм первісним, масштабнішим задумомїх мало бутиаж 120: кожен із 30 прочан мав розповісти чотириісторії (дві на шляху до Кентербері і дві дорогоюназад). Але Джеффрі Чосерові мало того, що не вдалося здійснити задумане, він ще й, урешті, зрікся написаного. Але детальніше про це — у фундаментальній передмові перекладача.

Спочатку оповіді поширювалив манускриптах, іноді — вишукано ілюмінованих. А перше друковане видання «Кентерберійськихоповідей» з’явилося через сім десятиліть, 1477 року,після смерті авторау Вестмінстерській друкарні Вільяма Кекстона — і це взагалібула перша друкована книга в Англії.

Наприкінці варто додати, що українське видання містить дуже розлогий корпус коментарів, а також проілюстроване ілюмінованими сторінками одного з перших манускриптів — Еллесмерівського. Також видання пропонує виклад історії ілюстрування сюжетів «Кентерберійських оповідей». Тож українська версія твору може претендувати на роль своєрідної енциклопедії пізньосередньовічної Англії.

Вийшов цей двотомник за підтримки проєкту «Літературний переклад» програми «Креативна Європа» Європейської Комісії.