Netflix зніме серіал за романом «Сто років самотності»

Сервіс Netflix екранізує роман Габріеля Гарсії Маркеса «Сто років самотності».


За мотивами роману планують зняти серіал. Це буде перша екранізація твору за майже 50 років з його виходу. Зйомки мають відбуватись у Колумбії, а сини письменника стануть виконавчими продюсерами проекту,  пише Variety, передає The Village. 

Сім’я письменника вперше дозволила адаптувати твір на екрані. До цього права на екранізацію не давав Маркес, адже вважав, що короткий фільм не зможе передати ідею твору.

Сто років самотності (ісп. Cien años de soledad) — роман нобелівського лауреата, колумбійського письменника Ґабрієля Ґарсія Маркеса, вперше опублікований іспанською 1967 року (Буенос-Айрес: Sudamericana).

Цю книгу вважають шедевром Ґабрієля Ґарсія Маркеса, метафоричним описом історії Колумбії або Латинської Америки. Роман описує історію життя родини Буендіа та їхнього містечка Макондо впродовж ста років.

Ґабрієль Ґарсія Маркес у своїй автобіографії визнає, що описав Макондо з одного з містечок, де він проводив своє дитинство.

Маркес пригадує випадок, коли його тітці принесли дивне за формою яйце, і вона наказала кинути його у вогонь, бо яйце належить Василіску, невідомій нікому істоті. Головним у цьому епізоді є не факт біографії, а саме мислення людей, де у звичайному розкривається джерело дивовижного. Дійсно, головною рисою поетики Маркеса стає незбагненний сплав фантастичного та реального, коли неймовірні речі відбуваються дуже буденно.

Маркес використовує в своєму творі елементи та образи різних міфів. Наприклад, міфів біблійних. Подібно до Авраама, засновник Макондо Хосе Буендіа відправляється на пошуки нової землі для своїх нащадків. Злива, яка не припинялась майже п’ять років, нагадує читачеві біблійний потоп. Роман насичений і рисами античних міфів: невидима доля керує усіма вчинками героїв роману, їх наближення до трагічного фіналу визначено наперед. І, нарешті, цей твір несе й елементи літературного міфу: роман переповнений різними паралелями за відомими творами жанру сімейної хроніки, з образами роману «Гаргантюа та Пантагрюеля» Рабле, «Дон Кіхота» Сервантеса.

Як і багато інших творів Ґабрієля Ґарсія Маркеса, «Сто років самотності» належить до напрямку магічного реалізму.

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d блогерам подобається це: