Конфлікт всередині нас. Чому варто читати роман Сергія Пантюка «Війна і ми

Психологиня Зоряна Кручак розповідає про контексти книги Сергія Пантюка, в якій роздуми письменника стосуються філософського феномену смерті, як частини трагічного становища молодої людини у ситуації локальних конфліктів.

Психологиня Зоряна Кручак розповідає про контексти книги Сергія Пантюка, в якій роздуми письменника стосуються філософського феномену смерті, як частини трагічного становища молодої людини у ситуації локальних конфліктів.


Роман Сергія Пантюка «Війна і мир» з’явився ще 2012 року. Буквально за рік-півтора до початку Революції Гідності та Російсько-Української війни. Книга здобула перемогу в «Коронації слова» і от що про неї пишуть на сторінках премії:

Книга (дипломант конкурсу «Коронація слова – 2011») є цікавою автобіографічною лектурою, бо її сторінки репрезентують нам письменника Сергія Пантюка як митця, котрий досягнув у житті та творчості «серединного» віку, «коли починає подобатися ретро», що, своєю чергою, викликає «вибух спогадів та емоцій» і вільних, незаанґажованих висновків («Війна не може зовсім випаруватися з життя того, хто хоч трохи нею жив… Врешті, війна – вона така ж вічна, як і ми, і все питання лише в тому – в якому ракурсі ми її розглядаємо»).

Сергій Пантюк

Тож у якому ракурсі розглядає війну Сергій Пантюк? Війна – це насамперед смерть, тому роздуми письменника стосуються філософського феномену смерті, як частини трагічного становища молодої людини у ситуації локальних конфліктів. Ще донедавна участь совсолдат у бойових діях на чужій території сором’язливо називали інтернаціональною допомогою. Проте і зараз виявлення істини вимагає від письменника відваги, адже правда війни і смерті (у мирний час!) була і є складною й незручною. Вона, ця правда, вимагає переміни світогляду суспільства. Йдеться не стільки про зустріч минулого із сьогоденням, скільки про переосмислення цього минулого на ґрунті набутого духовного і життєвого досвіду людей, які знають, що таке страх смерті на початку життя: «Ти цілком безпорадний, бо не знаєш, звідки отримаєш отой несхибний удар, після якого тебе не стане. Але як це – не стане? «Куди ж я подінуся?» – запитуєш у простір. Я ж завжди був, є і буду. Мені щойно двадцять два роки виповнилося…».

У цікавому ракурсі на книгу дивиться психологиня Зоряна Кручак, відео оглядачка книг, яка веде блог на сторінках «Бібліотеки на Ринку 9»:

Сергій написав про війну. Але не лише про справжню війну, на якій він був. Він написав про війну в середині нас. Що відбувається з нами, як ми воюємо з власними переживаннями, що відбувається з нашими близькими і рідними людьми, які теж мають певні відчуття і переживання.

 

Більше відео оглядів книг можна подивитися на Youtube-каналі «Бібліотеки на ринку 9».

«Війна і ми’ Сергія Пантюка» – це роман-сповідь. Це плетиво спогадів, відчаю і перемог. Війна справді живе в кожному з нас. Просто ми в цьому не хочемо зізнатися собі. Вся історія людства зіткана з воєн. І всі вони неодмінно комусь на користь. Тому невидимому, що перебирає мотузками, граючи у свій, тільки йому зрозумілий, ляльковий театр. А людство? Воно втомлюється без воєн. Воно зловісно підганяє все нові й нові хвилі лихоліть, забуваючи, що, коли стріляють, куля може вибрати й тебе, яким би ти хорошим не був.


Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

 

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

More Readings