Читати найкраще. 10 книг класичної та сучасної літератури, перекладених українською

10 грудня у читальній залі Київського національного лінгвістичного університету Видавництво «Астролябія» спільно з програмою «Креативна Європа» та її українським бюро, а також з факультетом германської філології КНЛУ представило проект «Класична та сучасна європейська література в Україні», який реалізовувало видавництво протягом 2018–2019 років.


«Астролябія» стала першим українським видавництвом, яке отримало грант у конкурсі «Художній переклад» програми «Креативна Європа» Європейської Комісії на переклад, видання і промоцію творів Джеффрі Чосера, Міґеля де Унамуно, Джозефа Конрада, Рамона Кено, Кевіна Баррі, Яцека Дукая, Урсули Познанскі та повного корпусу давньогрецької жіночої поезії.

Представили завершений проект директор видавництва Олег Фешовець, а також проектний менеджер програми «Креативна Європа» в Україні Ксенія Калина. Про особливості роботи з текстами розповіли перекладачі Андрій Павлишин, Максим Стріха, Тарас Лучук, Ярослава Стріха, Богдан Чума. А літературні редактори Олеся Стужук і Юлія Дембовська розказали про підходи до редагування, про принципи співпраці редактора і видавництва з перекладачами.

Отож, нарешті український читач має змогу прочитати в довершеному перекладі рідною мовою увесь корпус давньогрецького жіночого поетичного письма. «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії» переклав та прокоментував з історичного, літературознавчого і з перекладознавчого боку Тарас Лучук.

Результат пошуку зображень за запитом "Кодекс давньогрецької жіночої поезії"

Він здійснив своєрідний «вергіліївський супровід» колами античного поетичного світу, а також історією його європейських та українських перекладів, пояснив різні підходи до передачі давньогрецького віршування засобами української мови.

Такої ж ваги і значення екскурс зробив Максим Стріха до свого перекладу «Кентерберійських оповідей» Джеффрі Чосера. І це теж епохальна подія в українському літературному та загалом культурному світі, адже досі з Чосером — одним із творців сучасної англійської мови та фундатора англійської літератури — українці мали змогу знайомитися хіба за оригіналом або російськими перекладами.

Максим Стріха зумів не просто передати різні стилі і жанри «Кентерберійських оповідей», а й відтворити характер кожного персонажа, багатство лексики — як вишуканої, так і простолюдної. Як сказав під час презентації сам перекладач, йому вдалося цим перекладом заповнити останню велику лакуну — відтепер українцеві доступні всі фундаментальні, засадничі твори європейської літератури.

Іспаніст Богдан Чума представив світ філософа і письменника Міґеля де Унамуно та його першого і по суті біографічного роману «Мир у війні».

Результат пошуку зображень за запитом "унамуно мир у війні"

Роман про останню Карлістську війну в Іспанії, але насправді перед нами не офіційна, не зовнішня історія, а внутрішня духовна біографія народу, його радощі і жалі, переживання любові, пристрастей і смерті; це роман про колективну національну пам’ять. Богдан Чума розповів і загалом про унамунівський проект «Астролябії», задуманий ще два десятиліття тому і вже значною мірою втілений.

Науково-фантастичний роман сучасного, але вже культового польського письменника Яцека Дукая «Крига» переклав Андрій Павлишин. 

Результат пошуку зображень за запитом "«Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії»"

Цей роман — переплетіння політичних, кримінальних, наукових і метафізичних інтриг, це переосмислення історії, а також, за словами перекладача, найкраща історія кохання, яку він тільки читав. Для українського читача це також блискучий зразок мовної стилізації, адже в романі Яцека Дукая мова, як і інші аспекти створеного автором альтернативного світу, постає застиглою — такою, як була на початку минулого століття.

Футуристичний гангстерський роман «Місто Боуган» став для випускниці Гарвардського університету перекладачки Ярослави Стріхи великим викликом. Як розповіла вона сама, довелося працювати з різними пластами сленгової лексики, студіювати світ ірландської трансформованої в уявному майбутньому міфології. Твір також і про те, як може навчитися жити поза законом не просто окрема людина, а ціле місто, цілий народ.

До «ірландських» належить і роман-містифікація французького письменника Рамона Кено «З жінками по-доброму не можна», який переклала Ярина Тарасюк. Текст інтригує вже самою своєю назвою і не відпускає до останньої сторінки: це, хоч і цинічно-іронічний, але відвертий мікс патріотичних міркувань, еротичних поривів, готовності вмирати і спраги життя.

Нарешті можемо прочитати в чудовому перекладі Олени О’Лір і «Ностромо» — найкращий роман Джозефа Конрада, одного з визначальних письменників для англійської, ба навіть світової літератури ХХ століття. 

Результат пошуку зображень за запитом "«Ностромо» Джозеф Конрад Астролябія"

Це історія про вигадану молоду державу, про тиранію і корупцію, про боротьбу і зраду, але також про особистий вибір кожної людини в такому суспільному хаосі: між грошима і честю, між коханням і обов’язком, урешті між життям і смертю.

Підлітково-юнацький роман австрійської письменниці Урсули Познанскі «Ереб» у перекладі Наталки Сняданко проведе читача через кожен етап загадкової комп’ютерної гри. Тут усе не так, як зазвичай: підлітки не просто поринають у віртуальний світ — той віртуальний світ виходить поза межі екрана і починає змінювати дійсність, починає руйнувати дружбу, сіяти загрозу життям і врешті вплутує їх в інтригу, що до останньої сторінки здається містичною.

Презентація перекладів розгорнулася в діалог зі слухачами, серед яких були студенти, аспіранти та викладачі КНЛУ — тобто людьми фахово зацікавленими перекладом, видавничою діяльністю, підготовкою грантових проектів. Зокрема до розмови долучилася знана українська перекладачка, професор національного лінгвістичного університету Тетяна Некряч та український мовознавець, доктор філологічних наук Ольга Воробйова.

 

Юлія Дембовська

Facebook Comments

2 коментарі до “Читати найкраще. 10 книг класичної та сучасної літератури, перекладених українською

  • 18.12.2019 о 21:50
    Permalink

    А де можна придбати книжки, щоб прочитати?

    Відповідь
    • 25.12.2019 о 15:18
      Permalink

      У видавництві “Астролябія”

      Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *