Кіноренесанс. Цього року в Україні знімуть 49 вітчизняних фільмів

За державної підтримки Уряду та Міністерства культури України у 2019 році планується завершення виробництва майже 50 фільмів.


Про це у відповідь на інформаційний запит УНН повідомили у Міністерстві культури України.

“За державної підтримки Уряду та Міністерства культури України, в рамках виконання бюджетної програми „Виробництво (створення) фільмів патріотичного спрямування“, у 2019 році планується завершення виробництва 49 фільмів, з яких станом на (3 травня 2019 року — ред.) виробництво 2-х фільмів вже завершено”, — йдеться у відповіді на запит.

Також, зазначається, що у 2018 році було створено один фільм за підтримки Уряду та Міністерства культури України.

Минулого місяця у Парижі відбувся перший фестиваль “Нова хвиля українського кіно”, що познайомив французьку публіку з творчістю молодих кінематографістів та акторів з України, пише “Український тиждень”.

Упродовж шести днів парижани змогли побачити “Дике поле” Ярослава Лодигіна за романом Сергія Жадана “Ворошиловград”, короткометражку Олеся Саніна “Анна”, фільм Романа Бондарчука “Вулкан”, стрічку Аркадія Непиталюка “11 дітей з Моршина”, вже хрестоматійну роботу Юрія Іллєнка “Лебедине озеро. Зона”, документальний фільм про Майдан Ярослава Пілунського “Перша сотня”, а також перший повнометражний фільм Марисі Нікітюк “Коли падають дерева”.

Кожен з фільмів або вже здобув ту чи іншу нагороду, або був відібраний до участі у зарубіжних кінофестивалях. На відкритті та закритті заходу зала була вщент повна, в інші дні — не аж настільки, але загалом публіка гарно прийняла захід. “Спочатку поділюся власними враженнями, як українки, від фестивальних переглядів, – сказала в коментарі Тижню директор українського культурного центру Наталя Кочубей. – Це, по-перше, почуття великої гордості за наш кінематограф, наших кіномитців, які змогли зробити таке якісне, цікаве і сучасне кіно.

Без перебільшення, це прорив. Справді «нова хвиля». Пригадується, як в радянські часи в Україні виходили сірі, порожні кінострічки, і як це було сумно. Я тут, звичайно, виношу за дужки доробок таких несистемних митців як Іван Миколайчук, Юрій Іллєнко, Кіра Муратова. Вони були як виняток, і «творилося» їм не дуже просто.»

Висновок французьких глядачів, які відвідали захід: це автентично європейське кіно, як за стилістикою, так і за темами. “Події, що відбулися в “Дикому полі”, “Вулкані”, “Коли падали дерева” запросто могли б статися десь у проблемному паризькому передмісті або в депресивному провінційному містечку, – поділилася міркуваннями парижанка Валері Депляс. – Може, герої б виглядали дещо інакше. Але брутальність соціальних взаємин у кам”яних джунглях, смуток та безвихідь, збиті гальма, і поряд з цим — гостра потреба в теплоті, любові, підтримці, – все це апелює до власного досвіду французького глядача, до знайомих йому проблем та викликів”.

Читайте продовження статті про Париж – тут. 

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d блогерам подобається це: