Роксолана – улюблениця українських телеглядачок та перша справжня феміністка
Ким була жінка, що змогла приручити одного із могутніх правителів Сходу? Як невідома дівчина з України створила “жіночий султанат” та стала однією з найвідоміших інтриганок свого часу?
Звідки ж родом та, що правила Сходом?
Про походження Хюррем Султан в історичних джерелах та літературних творах містяться доволі суперечливі відомості.
В літературі вона відома як Олександра, або Анастасія Лісовська. Більшість істориків вважає, що майбутня Роксолана родом з міста Рогатин, що зараз в Івано-Франківській області. На початку XVI століття місто перебувало у складі Польського князівства. Роксоланою її почали називати французи. На думку українського дослідника Ярослава Кіся, це ім’я походить з назви українських земель Червоної Русі (територія Польського королівства), яку в XVI ст. називали Роксоланією, Роксією або Рутенією.
Польський поет Самуїл Твардовський стверджував, що вона була дочкою православного священика з міста Рогатина. Йому нібито розповіли про це турки, коли він відвідував Османську імперію у якості посла.
Інший польський поет Мавріціо Гославський в поемі «Поділля», що вийшла у 1827 році написав:
«Ось та Роксоланка,
Що то трясла цілим сходити,
Була наша подолянка
З Чемерівців родом ».
Існує і компромісна версія, що дівчина могла народитися у Черемевцях, що на Франківщині, а потім переїхати батьком до Рогатина. Хай там що, Хюррем за життя ніколи не називала свого справжнього імені та прізвища. Залишається лише робити припущення.
Більш-менш точна інформація є лише про рік народження Роксолани. Адже в документах про шлюб із султаном Сулейманом Пишним зазначено, що вона молодша за нього на 11 років. Він народився в листопаді 1494-го, а Роксолана, з огляду на тривалість мусульманського року (354 дні), – у другій половині 1505 чи першій половині 1506 року.
Турецький полон та султанський трон
Досі не зрозуміло, яким чином Анастасія потрапила у гарем до султана. Орієнтовно це відбулося на початку XVI століття, коли кримські татари проводили численні набіги на польські землі. Тоді її і захопили у полон.
Роксолану утримували в Ханському палаці Девлет-Сарай у Салачику. Там вона отримала виховання та освіту.
Далі полонену Роксолану кримський Хан Мехмед I Ґерай, скоріш за все подарував султанові Сулейману Пишному з нагоди його сходження на престол. Ймовірно, що це відбулося у 1520 році, коли Сулейман отримав трон, а дівчині було тоді приблизно 15 років.
Щодо її зовнішності, то тут не все однозначно. Роксолана була маленького зросту, худорлявою. Існує багато портретів Хюррем Султан, що зображують її не далеко не канонічною красунею. “Молода, але не вродливиця”, – переповідав сказане про неї ще 1526 р. венеціанський посол Пієтро Брагадін. Але як же тоді вона привернула увагу Султана?
Хочеш заміж за Султана – вчися добре, мила панно
Роксолана дуже захоплювалася віршами, і жадібно вбирала в себе всі знання, які давали їй при навчанні. Вона любила складати, читати та розповідати напам’ять різні вірші. І одного разу, проходячи по гарему, Султан почув дзвінкий голосок Роксолани, що читала дівчатам вірші. Він попросив привести власницю цього голосу до нього. Так Султан дізнався про Роксолану. Після знайомства і першої ночі з нею, він назвав її Хюррем, “та, що дарує радість”.
З того часу він розмовляв, і проводив час тільки з нею, забувши про інших своїх жінок. Султан був одержимий любов’ю до своєї Хюррем.
Прийнявши іслам (можливо, це сталося ще у татарському полоні), вона швидко вивчила турецьку мову, навчилася писати по-турецьки, по-арабськи та на латині. Сулейман зміг не тільки займатися з Хюррем любовними пустощами, але і розмовляти з нею про науки і державні справи.
ЇЇ вплив на Сулеймана всіх шокував.Оточення пояснювало ці стосунки лише чаклунством, ніхто не припускав того, що султан просто знайшов жінку, з которою йому цікаво. В турецькому фольклорі, світовій літературі та популярному турецькому телесеріалі Хюррем-султан змальовується як кривава інтриганка.
Алене дивлячись на осуд суспільства, у Роксолани та Сулеймана швидко почали народжуватися діти. Першим, в 1521 році народився хлопчик Мехмед. Кілька малюків померли в ранньому дитинстві, але до дорослих років дожили чотири сини Роксолани та одна донька.
Від нерівного шлюбу світ здригнувся, жіночий султанат таки відбувся
Бути однією з багатьох та не мати можливості посадити власних дітей на трон аж ніяк не влаштовував Хюррем. Вона захотіла офіційного шлюбу. Згідно з турецьким законом, це не було заборонено, але в історії Туреччини подібного ще не траплялося. Султан не був проти шлюбу, але категоричною противницею шлюбу була “зла теща” Айше Хафси, матір Сулеймана. Але невдовзі вона померла, дуже вдало для закоханих. Відразу після церемонії поховання почалися приготування до весілля.
Сулейман та Хюррем побралися орієнтовно в травні-червні 1534 року.
В цей же рік в Англії був прийнятий “Акт про супрематію”, і Генріх VIII змінив релігію цілої країни заради жінки. Про це можна почитати у матеріалі Генріх VIII: звичка одружуватися, пристрасть до страт та створення нової релігії .
Читайте про це далі, у нашій постійній рубриці “National History” де ми розповідаємо паралельні історії країн та народів, тобто: у 1618 році чехи викинули з вікна Габсбургів і почалася Тридцятилітня війна, а в цей час козаки під проводом Сагайдачного ішли на Москву.
Кожна стаття позначена хештегом — роком, в якому відбулася та чи інша подія. Натискайте на цей рік та дізнавайтеся, що в один і той самий час відбувалося у різних країнах світу, шукайте зв’язки, логіку та проводьте паралелі.
Тож 1534-й можна вважати роком підкаблучників, або роком торжества сильних жінок, кому як більше подобається.
Це було нечувано. До цього жодного разу в історії султани не одружувалися з жінками з гарему. Вони могли брати шлюб лише на доньках правителів сусідніх держав.
Ставши офіційною дружиною, Роксолана отримала ім’я Хасекі Хюррем-султан. Вона була повноправною господинею Палацу та управителькою гаремом.
Колишня невільниця, опинившись при владі, не забувала про своє походження і, по мірі можливостей, зберігала зв’язок з батьківщиною. Такі зв’язки підтримувалися листуванням з правителями країни, звідки вона родом, а також обміном подарунками.
Наприклад, Хюррем-султан листувалася з польським королем Сигізмундом I, а після його смерті в 1548 році вона продовжила листуватися з його сином Сигізмундом II.
Роксолана швидко стала найвпливовішою жінкою Османської імперії та діяла власних інтересах. Вона навіть переконала Султана, що його старший син, Мустафа є зрадником, і його вбили з дозволу Сулеймана. Це відкрило нащадкам Роксолани шлях до османського трону.
Але, найвищий титул, валіде – хасекі, Хюррем та встигла отримати. У квітні 1558 року Роксолана померла на руках Сулеймана. Причиною смерті стала тривала хвороба, але досі ходять чутки, що її отруїли. Султан був у дикому відчаї, але пережив дружину на вісім років. За цей час він побудував для неї розкішний мавзолей. У середині мавзолей містив тексти віршів, що оспівують ангельську зовнішність і веселу вдачу Хюррем.
Поява титулу Хасекі (законної дружини правлячого султана) завдяки Роксолані в роки правління султана Сулеймана Пишного стала одним з факторів посилення політичної ролі жінок в кінці XVI століття.
Наступниці Хюррем, Нурбану-султан і Сафіє-султан мали контакти з послами інших країн, королевою Франції Катериною Медічі, англійською королевою Єлизаветою I та венеціанськими дожами. Жінки отримали право видавали накази великим візирам та змінювати закони.
В чому криється феномен Роксолани, як жінка у традиційному суспільстві змогла вчиняти такий вплив на володаря? Може це не чари, про які писали сучасники, а банальний факт: вона була для Сулеймана не лише коханкою, а ще кращим другом, психологом та порадником. От і весь секрет.
Дар’я Стовба
Post a comment