“Приехали сюда, чтобы тра*нуть вас как следует” – українців виселили з кубанського села
Мешканців станиці Полтавської на Кубані зігнали на привокзальну площу 27 листопада 1932-го. Перший секретар Московського обкому ВКП (б) Лазар Каганович вийшов із потяга в оточенні солдатів червоної армії та наказав козакам здати весь хліб.
“Казаки, — закричав він, — сдавайте хлеб по-хорошему. Спрятали вы его, знаем. Но мы и приехали сюда, чтобы тра*нуть вас как следует!”, – пише Ua History.
Натовп мовчав, потім почулося: “А ты не пугай. Мыужопужатые! Мы уже бачылы такых, як ты!”
Каганович продовжив: “Значит так?! Ну, казаки, пожалеете об этом, и очень!”
Наступного ранку більшовики підігнали пустий ешелон. Під дулами кулеметів загнали силоміць у вагони і старих, і малих. Вивезли в Сибір усе українське населення станиці. З 14 тис. жителів, українцями себе називали 11 тис.
“Станицю занесли на “чорну дошку”, ввели комендантську годину. Полтавську розбили на 13 кварталів, в кожному з яких створили комітет сприяння (комсод), який мав план з виселення родин”, – згадував очевидець Іван Борох.
Назву станиці змінили на Червоноармійську. Хати виселених зайняли переселенці-колгоспники з Уралу, звільнені в запас червоноармійці й ветерани каральних органів.
18 листопада 1932-го ЦК Компартії України видав постанову “Про заходи по посиленню хлібозаготівель”. Документ вперше затвердив заходи, пов’язані із занесенням господарств на “чорні дошки”.
Назва репресії походила від способу відзначення передових та відстаючих сільських господарств в період Голодомору 1932-33 років. Села чи колгоспи, які виконували “норми” заготівель заносили на “червону дошку”, а ті, що не могли – на чорну.
Голодні села, які потрапляли у список опинялися в повній соціальній ізоляції, їх блокували спецзагони.
Post a comment