Одна історія. Як математик Тюрінг став “головним здобувачем перемоги над Гітлером”

Хлопець проявляв видатні здібності до математики ще з ранніх років. У 7 років його віддали навчатися у Шернборську публічну школу, там він відзначився як прихильник точних наук, при цьому був одним із найгірших учнів у класі із гуманітарних предметів, розповідається у програмі “Одна історія” 

Разом зі своїм найкращим другом – Крістофером Моркомом – збирався вступати до Кембриджського університету, хоча після закінчення школи був одним із останніх у списку успішності учнів.Під час вступу в університет балів майбутній вчений таки не добрав, але відмовлятися від цілі не збирався. У 1929 році його друг Крістофер помер через туберкульоз.

Це була велика трагедія для Алана. Проте саме через цей випадок він не покинув спроби пов’язати своє життя із іменем саме цього навчального закладу і вступив до Королівського коледжу Кембриджа. Там він навчався три роки під керівництвом відомого математика Годфрі Гарді.

У 1936 році Тюрінг розробив проект пристрою, що має всі основні властивості сучасної інформаційної системи: програмне керування, пам’ять і покроковий спосіб дій. Він отримав назву “Машина Тюрінга”. Під час Другої світової війни Алана Тюрінга запросили працювати в Урядову школу кодів та шифрів – Блечлі-Парк. Там він очолив одну із п’яти груп, які займалися розшифровкою закодованих німецькою шифрувальною машиною “Еніґма” повідомлень військово-морських та повітряних сил Німеччини.

На початку 1940 року він розробив машину, яка дозволяла читати повідомлення повітряних сил. Дешифрувальний пристрій отримав назву “Бомба” через характерний звук обертання механічних барабанів, схожий на цокання годинника. А вже через півроку йому вдалося зламати і складніший код – військово-морських сил. Завдяки досягненням у зламуванні шифрів Черчилль назвав Тюрінга “головним здобувачем перемоги над Гітлером”.

Після війни Алан працював у шифроаналітичному бюро та Манчестерському університеті, очолював проект створення комп’ютера – першої обчислювальної машини і працював над теоретичним вченням розвитку форм живих організмів. У нього було багато перспективних ідей для досліджень і мрій. Проте всі вони залишилися незавершеними і нездійсненими.

Чому передчасна смерть математика і досі залишається предметом дискусій – дивіться у програмі.

Довідково: Алан Матісон Тюрінг (англ. Alan Mathison Turing; 23 червня 1912, Вілмслоу, Чешир, Англія, Велика Британія — 7 червня 1954, Вілмслоу, Чешир, Англія, Велика Британія) — англійський математик, логік і криптограф. Тюрінга часто вважають батьком сучасної інформатики.

До Другої світової війни навчався в британському Королівському коледжі Кембриджа та в американському Принстонському університеті.

Під час війни працював над зламуванням шифрів німецького командування разом з американськими вченими та військовими в британському секретному інституті Блечлі-Парк. Зокрема, брав участь у розшифровуванні повідомлень, закодованих німецькою шифрувальною машиною «Енігма». Згідно з історичною літературою, що лише зараз виходить після багаторічного засекречення подробиць, ця робота, хоча й не завжди успішна, допомогла виграти деякі військові кампанії та зберегти тисячі людських життів.

Зробив вагомий внесок у дослідження штучного інтелекту; запропонував експеримент, який став відомим як тест Тюрінга.

Був засуджений за гомосексуальність на хімічну терапію жіночими гормонами. Закінчив життя самогубством.

Про життя Тюрінга було знято фільм «Гра в імітацію». Тюрінга там грає Бенедикт Камбербетч, режисером фільму виступив Мортен Тильдум, сценарій написаний Гремом Муром на основі біографії «Алан Тюрінг: Енігма» (англ. Alan Turing: The Enigma) авторства британського математика та письменника Ендрю Годжеса.

У грудні 2011 року сценарій фільму очолив так званий чорний список — перелік найкращих американських кіносценаріїв, які на той момент не були запущені в роботу.

В процесі торгів між шістьма студіями, в лютому 2014 року права на сценарій придбала The Weinstein Company за $7 мільйонів, що є найбільшою сумою, сплаченою за право показу в США на «Європейському кіноринку».

Світова прем’єра фільму відбулася на 41-му Телюридському кінофестивалі у серпні 2014 року; фільму також був показаний на 39-му Міжнародному кінофестивалі у Торонто у вересні 2014 року, де він виграв найвищу нагороду фестивалю — «People’s Choice Award for Best Film». Європейська прем’єра фільму відбулася на 58-му Лондонському кінофестивалі у жовтні 2014 року, який власне був відкритий показом цього фільму.

«Гра в імітацію» вийшла в прокат у Великій Британії 14 листопада, в США — 28 листопада 2014 року.

Фільм має успіх у критиків та глядачів. На січень 2015 року, зібрав світову касу $62 мільйони при бюджеті в $15 мільйонів, а також отримав численні номінації та нагороди кінофестивалів, у тому числі 5 номінацій на Золотий глобус та 8 номінацій на Оскар.

В Україні фільм вийшов у прокат 05 лютого 2015 року.