Мармуровий саркофаг князя Ярослава Мудрого у Софійському соборі
Відкриття саркофага з метою досліджень відбувались у 1936, 1939 та 1964 роках. У 1939 році останки із саркофага було відправлено до Ленінградського інституту етнографії та антропології, де з них склали два скелети — чоловічий та жіночий.
Як показала експертиза, чоловічий кістяк належав Ярославу Мудрому, жіночий визначити не вдалося. За відповідними актам в 1940 році обидва кістяки було повернено до заповідника, де вони зберігалися у фондах, і лише в 1964 році їх поклали назад у саркофаг (якщо вірити документам).
Відтоді залишилося чимало невирішених питань як історико-культурного, так й антрополого-медичного змісту.
10 вересня 2009 року саркофаг було відкрито з метою вивчення його вмісту, а також для проведення дослідження відповідно до методів і технологій сучасної науки.
Здивуванню не було меж – у дубовій скриньці, яка знаходилась у саркофазі, містилися кістки лише одного скелета! Антрополого-медичною експертизою встановлено, що цей скелет належить жінці, похованій з Ярославом у саркофазі. Останків Ярослава у саркофазі виявлено не було…
З приводу цього ми намагалися отримати інформацію від колишнього заступника директора з наукової роботи Ірми Тоцької, яка була учасницею відкриття саркофага у 1964 році, але від співпраці вона ухилилася.
Перемішані кістки у саркофазі. Фото 1936 року (перше відкриття саркофагу). Джерело: Історична правда
У зв’язку з цим співробітниками заповідника проведено пошукову роботу зі з’ясування причин зникнення останків Ярослава Мудрого, внаслідок чого вдалося відновити хід подій і з великою долею вірогідності встановити місцезнаходження останків.
Як виявилося, у грудні 1940 році кістки обох скелетів повернули до Києва — їх особисто привіз з Ленінграда відомий антрополог професор Гінзбург. Останки, згідно із актом, він передав до фондів заповідника.
Сподобався матеріал? Підтримай журнал “Артефакт”.
Видання існує завдяки підтримці наших читачів.
Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)
Post a comment