Мама-ізя-крімінал. Як один равин скаржився міській раді, бо євреї робили незаконні обрізання
Це реальна історія, знайдена в архівах. Дуже епічна історія…
Різні епічні історії траплялися у Полтаві. 10 березня 1836 року, коли Тарас Шевченко ще був кріпаком, відходив від святкування свого 22 дня народження, писав картини у Петербурзі, полтавському равину Іцку Оршанському було не до високого мистецтва. Він вже третій рік обіймав цю високу релігійну посаду, але у Полтаві не було ладу. Бо євреї одружувалися, проводили весілля, похорони та обрізання, не повідомляючи про то равина Іцка. Й це не жарт. Це реальна історія, яку віднайшов архівознавець 19 століття Іван Францевич Павловський, а зацифрував сучасний краєзнавець Борис Трістанов, член Громадської організації Save Poltava.
Ми реально не знаємо, чому представники єврейської спільноти Полтави так морозилися і френдзонили свого равина, але йому то реально допекло, тож пішов у міську раду та написав заяву, яку називалася так:
Жалоба еврейского раввина в думу о несоблюдении евреями обрядов
І якщо ви думаєте, що й Полтавська міська рада увімкнула ігнор щодо равина, то ви глибоко помиляєтеся. Городская дума, як вона тоді звалася, видала указ до єврейського населення міста, де говорилося приблизно таке:
“Робите свої релігійні обряди — звертайтеся до равина, він то все має контролювати. Бо як не будете звертатися, з вас штраф”.
Написати, що ми в редакції журналу “Артефакт” офігіли від цього історичного факту — нічого не написати. Але повірте, друзі, офігів й сам історик Іван Павловський, який дав свою оцінку цій ситуації:
Документ этот по существу своему, очень редкий: как известно, евреи очень строги в исполнении религиозных обрядов. С другой стороны, он интересен потому, что городская дума считала себя компетентной в решении этого вопроса.
Отака от історія. Благо, сьогодні можна робити обрізання й нікому про то не повідомляти. Тож робіть обрізання і читайте нашу нову рубрику #епічний_історик. І хай вас береже Господь або клавіша f5.
Post a comment