Історія місцевого “Рокфеллера”, який звів відомий будинок в центрі Полтави
Будинок на розі вулиці Європейської та Соборності щодня бачать всі, хто буває у центрі Полтави. Та мало хто знає, що колись балконі другого поверху виступав Адольф Гітлер. А ще менше людей знає, що цей особняк побудували у 1844 році. І він належав Аврааму Варшавському — крутому бізнесмену з Полтави, який переїхав у Петербург.
Авраам Мойсейович Варшавський народився у Полтаві 1821 року. Про його дитинство, кар’єрний шлях інформації дуже мало, тому наступний факт про нього — він підприємець, фінансист і дуже заможна людина.
Євреї у той час могли жити тільки в межах смуги осілості.
Смуга осілості — територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії та захисту російського підприємництва від єврейської конкуренції.
Смуга осілості була одним із порушень прав людини, зокрема права на вільний вибір місця проживання.
Водночас — це також система преференційних і заохочувальних юридичних норм, що надавали право повсюдного мешкання в Російській імперії окремим («корисним» в очах центральної влади) групам єврейського населення, чий досвід мав слугувати прикладом для наслідування єврейському загалові.
Вперше смуга осілості була визначена відповідно до указу 1791 року. До неї увійшли Катеринославська, Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Таврійська, Чернігівська, Полтавська, Мінська, Віленська, Бессарабська, Астраханська та Кавказька губернії, а також Курляндія. Оскільки три останні в 1829 та 1835 роках були виключені з-поміж регіонів, де євреї могли б селитися, то вони зосереджувалися переважно в західних губерніях та в Україні.
Авраам Варшавський жив у межах смуги осілості.
Але підприємницькі успіхи та статус купця першої гільдії дали йому нагоду перебратися у столицю імперії.
Все, що відомо про його життя у Полтаві — це те, що він побудував цей особняк і жертвував гроші на будівництво синагоги.
Ось цей особняк є на старій світлині-поштівці.
Переселившись на початку 60-х років з Полтавської губернії в Петербург він вже користувався ім’ям відомого благодійника.
У Пітері він став брати участь у великих єврейських культурних і благодійних установах, сприяючи також численним громадським починанням в смузі осілості.
Він був, між іншим, членом комітету Товариства поширення освіти. Багато жертвував і на загальні потреби малоосвічених євреїв. У своєму полтавському маєтку він побудував школу для селянських дітей. Тепер цей будинок виглядає ось так:
Брав участь в якості “експерта” у Вищій комісії з перегляду законів про євреїв (1883-1888).
Про нього писали, що він Людина надзвичайно чуйного серця, нікому не міг відмовляти, вельми часто не бувши навіть в стані виконати обіцяне.
Post a comment