Хохол. Лайливе слово чи гордість українців?

«Хохол» — перекладається з тюркської, як «дитя неба»! Росіяни, ви називаєте нас хохлами не знаючи що це означає! Так нарекли українців давним-давно і не дарма. Ми чисті душею, як небо, ми вільні, як небо, ми сильні, як грозове небо!

Що це означає?

Хохли — екзонім, зневажлива назва українців, іноді вживана на побутовому рівні серед росіян. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли», «хохлушка», мав до цього часу найвищий індекс згадуваності з-поміж всіх інших етнонімів, зараз побутує (укр, укроп).

Ця назва з’явилася у 17 столітті і могла походити від оселедця — характерної зачіски у козаків. В Київській Русі така зачіска була однією з ознак знатного роду. Зберігся візантійський опис князя Святослава Ігоревича, де є згадка про те що він носив оселедець.

Існує декілька версій походження цієї назви. Мабуть, одна з найпоширеніших версій говорить що слово “хохол” пішло від назви довгого пасма волосся — чуприни або чуба, яке залишали на голеній голові. Такі чуби носили відважні воїни ще за часів Київської Русі, а пізніше — козаки на Запорізькій Січі. Самі ж запорожці, з властивим їм гумором, називали ті пасма оселедцями. Але, виявляється, не всім козакам дозволялося мати оселедця, що був своєрідною відзнакою лицарства, честі, відваги та людяності. Заборонялося носити чуприни-оселедці недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям. Смертельною образою вважалося, коли хтось відтяв козакові “оселедця”.

Існує і інша версія походження слова “хохол”. За нею таку назву отримали древні русичі від монголів за свої жовто-блакитні знамена. На монгольському “хох” — блакитний, а “ул, юлу” — жовтий. А разом виходить “хохул”. Із санскриту “хах” — небо, висота, “олл” — густота, небесний згусток, концентроване небо.

Історія з посмішкою

Слово “Хохол” є невід’ємною частиною хохлосрачу, тому з його вживанням слід бути обережним, серйозні люди, почувши таке слово, можуть дати по пиці. Хохли люблять волю і ненавидять примус, обмеження і авторитетів. Хохли люблять жити там де їм подобається, інколи говорити на суржику і сповідувати свою віру.

Є підстави вважати, що хохли, як сама хитрожопа етнокультурна спільнота, з’явились невідомо коли і невідомо де, але про їх присутність на Обраній Землі існують згадки з часів Дарія Перського (500-400 рр. до н.е.). В ті часи вони називали себе скіфами, і коли цар Дарій вирішив піти на них війною, їм стало настільки пох.., вони були настільки мудрі і миролюбиві, що просто відмовилися з ним воювати, сіли на коней і запропонували пограти Дарію у квача (роль квача звісно отримав Дарій), але Дарій не справився з завданням і змушений був уїхати додому, в Іран.

Після інтеграції в Європу, прикриваючись Рюриком хохли почали вербувати до своєї спільноти все нових людей, племена і народи з тим, щоб через кілька тисячоліть після всіх необхідних процедур по очистці їхньої карми надати їм хохляцький статус. Так з’явилось, те, що потім стало відомим як Велікая Русь.

Хохол це особливе бачення світу і особливий спосіб життя, це людина, яка осягла дзен і тому йому все одно як називатися, де жити, як називати свою мову і віру. Єдине, що вирізняє хохла — він тільки тоді приймає темну сторону Сили, коли бачить, що з цього вийде щось кумедне.