Генрі Форд проти євреїв. Антисемітизм відомого бізнесмена

Сьогодні автомобілі, які придумав Генрі Форд, є у кожному місті чи селі. Та мало хто знає, що відомий бізнесмен, великий капіталіст був антисемітом, видавав антиєврейську літературу та провів чи не найбільшу кампанії проти юдеїв за всю історію США. До чого тут росіяни та чи змінив свої погляди головний автомобілебудівник західної цивілізації — дізнавайтеся у новому матеріалі журналу “Артефакт”.

---

 

Корінь зла

 

Генрі народився 1863 року в родині фермера. Його батьки були протестантами. Релігійні фермери — ще не антисеміти, але в теорії дуже близькі до того, аби ненавидіти євреїв.

Чому?

Бо у традиційних аграрних спільнотах неприязнь до інородців це буденність. Інородці — це всі, хто не працюють на землі. Євреї якраз і не працювали на землі. У Європі їм забороняли займатися землеробством.

Звісно, Америка — не Європа, тут права та свободи людині куди більш розвинуті, та все ж нелюбов до євреїв окрема тема. Євреї ж вбили Ісуса, євреї займаються орендою, лихварством, банківською справою та фінансами. Тому аграрії недолюблюють їх.

І вже коли Генрі став заможним бізнесменом, а компанія “Форд” продавала автомобілі, немов хот-доги на Бродвеї, заробляючи фантастичні гроші, син фермерів задумався про євреїв. У його голові роїлися думки, мовляв, чому це ми творимо винаходи, покращуємо долю людства, фермери вирощують хліб, а євреї просто користуються цим, спекулюючи на банківських послугах, інвестиціях і торгівлі.

Ці думки так і могли залишитися просто думками. Але Генрі Форд почав діяти рішуче.

 

Dearborn Independent та детективна агенція, яка підглядала за відомими євреями

 

1918 рік. Генрі Форд купує газету «Дірборн індепендент», стаючи її власником. Розкачавши своє нове медіа тиражами та здобувши прихильність читачів, бізнесмен починає публікувати там антисемітські тексти.

Починаючи з травня місяця 1920 року 91 випуск газети містив стабільно один, а то й більше антисемітський матеріал.

І якби ж то були просто антисемітські статті. Але ні. Форд пішов далі. У газеті почали виходити уривки праці “Протокол сіонських мудреців”.

Що з це за книга?

Сьогодні ми добре бачимо, як працює російська пропаганда. Фейки про розіп’ятих хлопчиків на Донбасі, отруєння Скрипаля, відверта брехня про фашистів та хунту в Україні. Думаєте це зараз вони придумали? Звісно ж ні, бо знаєте — машина кремлівської брехні закрутила маховик пропаганди ще з часів більшовицького перевороту, коли Троцький та Ленін прийшли до влади.

Ви дійсно так думаєте, що російська пропаганда з’явилася тоді? Якщо так, то ви глибоко помиляєтеся.

Ми й самі не можемо назвати точного часу появи московської пропаганди, проте у часи існування Російської імперії вона не тільки працювала, а й сварила цілі народи та видатних людей.

От і Генрі Форд частково став жертвою російської інформаційної війни.

«Протоколи сіонських мудреців» — це збірка текстів, в яких представники таємних масонських та єврейських організацій домовилися захопити світ, посварити між собою різні народи, творити економічні депресії, війни та наживатися на цьому фінансово. Простіше кажучи — все це жидомасонська змова. Чули про таке.

Збірка текстів буцімто була записана під час великого з’їзду — конгресу сіоністів.

Конгрес дійсно проходив, є свідчення, фотографії. Події відбулася 1897 року у швейцарському Базелі.

Однак ніякого доказів, що там писалися якісь такі протоколи — немає. Однак самі ж протоколи то є. Питання — звідки вони взялися?

І тут то на арену виходить російська пропаганда. Охранка або російська таємна поліція і вигадала «Протоколи сіонських мудреців». Зробив це Петро Рачковський, начальник філії російської охранки у Парижі.

Російська письменниця Катерина Радзивілл заявила, що протоколи — фальшивка й були зроблені російськими журналістами Матвієм Головінським та Іваном Манасевич-Мануйловим за завданням Охранки. Після того їх передали впливовому у Росії православному письменнику Сергію Нілусу. Він їх першим опублікував.

Несправжній характер протоколів вперше показав в 1921 році ірландський дослідник Філіп Грейвз, опублікувавши дослідження в газеті The Times, де продемонстрував очевидну схожість протоколів на сатиру французького юриста Моріса Жолі про Наполеона III, опубліковану в 1864 році під назвою «Діалог у пеклі між Монтеск’є і Макіавеллі». Подальші дослідження, зокрема, російського історика Володимира Бурцева, показали, що протоколи були скомпоновані посадовими особами російської таємної поліції з текстів сатири Жолі, фантастичного роману (Біарріц) Германа Гедше (1868), та інших джерел.

А тепер знову до Генрі Форда

Основним джерелом ворожнечі до євреїв в оточенні Форда був його помічник Ернст Ліболд (англ. Ernest G. Liebold). Він же звернув увагу Форда на утримання «Протоколів сіонських мудреців» з метою їх використання в кампанії.

За гроші Форда Ліболд створив спеціальне детективне агентство з метою стеження за відомими та передбачуваними євреями. У деяких американців шукали «єврейських покровителів». Для цієї роботи Ліболд найняв цілий ряд колишніх агентів спецслужб, діючих державних чиновників, колишніх ув’язнених, фанатиків-антисемітів та російських емігрантів. Зокрема, на Форда працював також російський монархіст і антисеміт Борис Бразоль, який перекладав «Протоколи» з російської на англійську мову.

 

Міжнародне єврейство

 

І от використовуючи всю цю інформацію, Генрі форд видає книгу “Міжнародне єврейство”.

У передмові до книги автор декларує дослідження «єврейського питання», яке, на його думку, загрожує існуванню американців та інших народів. Автор вважає, що «єврейство» являє собою єдину систему відносин між людьми єврейської раси, які прагнуть до світового панування. На його думку, історично склалася схильність євреїв до торгівлі та фінансових операцій, уміння домагатися поставлених цілей і взаємна підтримка на всесвітньому рівні призводить до того, що нечисленний прошарок євреїв будь-якої країни тримає в руках важелі управління, в першу чергу у сфері економіки та культури.

Далі в книзі стверджується, що євреї в будь-якій країні домагаються руйнування її державності, щоб отримати владу у свої руки. Євреї, згідно з автором, є носіями комуністичної ідеології. Автор вважає єврейство наднаціональною силою, яка контролює місцеві уряди. На думку автора, «безперечним фактом є безмежна могутність євреїв при їх відносній нечисленності».

 

Шкандаль

 

Така діяльність відомого бізнесмена не могла пройти не поміченою. Федеральна рада християнських церков Америки висловила протест цим публікаціям у газеті бізнесмена.

Єврейські товариства дружньо бойкотували купівлю автомобілів Форд.

Єврейський журнал American Hebrew кинув Форду виклик, запропонувавши йому вибрати журі з відомих американських лідерів, яким він представить докази існування єврейської змови. Якби Форду не вдалося переконати журі в існуванні змови — він повинен був визнати свою помилку та опублікувати імена тих, хто його переконав в існуванні цієї змови. Форд не відповів на виклик і продовжив антисемітські публікації.

16 січня 1921 року 119 видатних американців, включаючи 3-ох президентів, 9 держсекретарів, 1 кардинала і безліч інших державних і громадських діячів США, опублікували відкритий лист із засудженням антисемітизму Форда. Вони писали, що Форд кинув виклик американським громадянським і демократичним принципам

У підсумку Форд залагодив конфлікт у позасудовому порядку, в тому числі з допомогою виплати великої суми, розмір якої був засекречений за умовами операції та досі невідомий. При цьому Форд відмовився від своїх антиєврейських тверджень і направив 7 липня 1927 року в пресу лист, в якому просив вибачення у євреїв за заподіяне їм зло, обіцяв вилучити з обігу опубліковані матеріали та стежити, щоб в його виданнях не було подібних нападок. Наперекір цьому, в кінці 1930-х на заводах Форда були вивішені антисемітські гасла.

 

Відбілювання репутації

 

Генрі Форд помер у квітні 1947 року. Його нащадки багато зробили для загладжування його провини перед єврейським народом. Зокрема, Генрі Форд II фінансував декілька великих єврейських організацій і заснував складальний автозавод в Ізраїлі. Ford Motor Company спонсорувала зйомки фільму про Голокост «Список Шиндлера».

 

Вільям Клей Форд молодший на урочистому зібранні з нагоди нагородження його за великі пожертви єврейським організаціям сказав: «Не може бути жодних сумнівів в антисемітизмі Генрі Форда, але тепер все це — лише надбання історії».

Роман Коржик

Джерела та література

1.  Протоколы сионских мудрецов // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
2. ↑ Фёдоров Б. Попытка Столыпина решить «Еврейский вопрос»
3. ↑ “Протоколы сионских мудрецов”. Справка
4. ↑ The Protocols of the Elders of Zion: Between History and Fiction.
5.  Генри Форд — Американский антисемитизм и классовая борьба
6. ↑ Мишель Леви, Элени Варикас. Американские предтечи и адепты нацизма
7. Шпотов Б. М. Генри Форд (рос.)