Адам Сміт. Цитати головного економіста

«Батя» сучасної економічної теорії. Саме таким титулом знаменується шотландський філософ Адам Сміт. Він пройшов крутий шлях від студента Оксфорду, публічного лектора до професора та автора великих книг, цитати з яких опублікуємо, бо вони круті. 

 

На професорську трибуну через публічні лекції

Адам Сміт знався на історії, філософії, економіці та риториці. Не маючи постійної роботи після закінчення Оксфорду, майбутня зірка світової економічної думки, заробляла на життя читанням публічних лекцій у різних локаціях Шотландської столиці – місті Единбург.

Звичайно, без сімейних зв’язків тут не обійшлося.  Його родич, юрист лорд Генрі Кеймс піарив як міг молодого інтелектуала.

На лекції Сміта приходили відомі й поважні лідери міста. Думки  Адама викликали фурор і були високо оцінені відомими особистостями того часу.

Саме завдяки публічним лекціям його запросили в університет Глазго на посаду професора логіки. Це сталося в 1751 році, коли йому було всього 27 років.

Сміт, як свідчили сучасники, викладав свої думки легко, маючи хорошу пам’ять. Сам економіст вважав пам’ять великою цінністю і говорив про це так:

Єдиний скарб людини – це її пам’ять. Лише в ній – її багатство або бідність.

Теорія моральних почуттів

Результатом лекційної та професорської роботи стає Сміта стає поява його книги «Теорія моральних почуттів. У ній автор багато роздумує над діями та моральними вчинками багатих, статусних людей.

На думку Адама, особливістю людей високого становища на відміну від людей простих, є те, що випробовувані ними моральні страждання більш серйозно переносяться, ніж страждання фізичні.

Це пов’язано з тим, що нещастя цих людей –  втрата співчуття з боку суспільства. Моральне приниження іменитої персони викликає почуття сорому у натовпі. Люди припиняють нею, а це кінець сенсу життя для марнославної людини.

Сміт підкреслює, що незважаючи на високе положення і обожнювання нижчими станами, марнославна людина часто не відчуває себе так добре, як вважають підлеглі. Вчений вважає:

Ті, хто прагнуть до щастя, дуже часто сходять зі шляху чеснот. Пам’ять про скоєне не дає знайти спокій людям, які досягли високого становища у суспільстві. Серед славетних завоювань і гучних перемог честолюбна людина переслідується внутрішнім голосом сорому і докорів сумління.

Багатство народів

Минає сім років і Адам Сміт переходить від теорії моралі до економічної теорії, випускаючи свою головну книгу – «Дослідження про природу і причини багатства народів».

Ідеї цієї праці пов’язані з філософськими поглядами автора. Сміт пише що розвиток виробництва, а відтак — і суспільного добробуту  забезпечують економічна конкуренція та вільне переміщення товарів, які можуть існувати лише в умовах звільнення економіки від державного насилля (бюрократичної регламентації).

Великі нації ніколи не стають бідними через марнотратства і нерозсудливості приватних осіб, але вони нерідко бідніють в результаті марнотратства і нерозсудливості державної влади.

Причиною багатства окремого народу автор вважає розповсюдження поділу праці. Отже, на відміну від фізіократів, які вважали продуктивність властивістю тільки землі/природи, саме працю Сміт вважає тим, що забезпечує добробут народу, оскільки забезпечення товарами та послугами стало кращим, проте, якість землі та клімат не змінилися протягом часу.