УПА і Собаки: песики у лавах українських націоналістів
УПА використовувала на війна всі можливі засоби, у тому числі – й песиків.
Пес, будеш майонез. Патрон. Жадан і Собаки. Сьогодні українська культура у всіх нішах та на всіх фронтах звертається як до образів і метафор з чотирилапими друзями, так і до їх конкретної участі й допомоги. Чого тільки вартий знаменитий пес Патрон, який успішно знаходить вибухонебезпечні пристрої та рятує життя сотням людей.
Наш журнал Artefact вирішив показати, що це далеко не перший епізод української історії, коли поруч з тими, хто воює за нашу свободу й незалежність – файні песики з неординарними кличками та пригодами.
То ж Вйо до Собак.
Спочатку коротко розкажемо цікаві факти, а вже далі – у каруселі, ви зможете переглянути світлини песиків, які служили в лавах УПА.
Одного з таких песиків звали Сталін. Ні, це не історія з розряду “заведу собі песика, посаджу у буду, назву його Януковичем та бити буду”. Так ставалося, що собаки поповнювали ряди українських повстанців після успішних боїв з ворогами. А ворогів в УПА було двоє – гітлерівська Німеччина та Радянський Союз.
От у бою з червоними партизанами упівці й здобули собі пса, на ймення Сталін.
Одним з партизанських загонів “Іскра” керував Гнат Кулагін. Тому цей загін називали “кулагінцями”. Вони робили дуже недобрі вчинки стосовно жителів Західної України – нападали на села, відбирали їжу, худобу. Ну, як типові рашисти.
Кулагінцям потрібна була додаткова зброя, медикаменти, спорядження. Цього вони відібрати у галицьких селян не могли, тому, маючи радіозв’язок, просили про ці речі у радянського керівництва, яке скидало червоним партизанам ці речі з парашутів.
Одного дня кулагінцям кинули парашутами медикаменти, двох медичних сестер та двох собак.
Потім кулагінці натрапили на засідку бійців УПА, програли бій. Саме так пес, на ймення Сталін став служити на благо українських повстанців. Цікаве у того пса життя видалося – знав радянських партизанів, стрибав із парашутом разом з медсестрами, тусувався в УПА.
Ну ось і він. Цей знаменитий пес, на ймення Сталін. Поруч з ним – сотенний УПА Василь Скригунець з позивним “Гамалія”, а також – командир тактичної бойової групи “Гуцульщина”, Петро Мельник, позивний “Хмара”.
На цьому фото аж два пси. Так, одну німецьку вівчарку, на ймення Ясна, таку світленьку, ви чітко бачите. А от іншого песика слабко видно, бо він темної масті. Даних про його кличку поки не знайдено.
Тигра так любила свого господаря, що не покинула його, коли він переховувався від комуністів на дереві – вона сиділа під смерекою і це видало місце сховку бійця УПА.
Василь Небесійчук підірвав себе гранатою аби не потрапити в полон та не видати важливої інформації.
Чеський пес
А ще в УПА служила ось ця красива карпатська вівчарка.
Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру, історію, суспільство. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!
А це карта приватбанку:
4149 4991 1010 5317
А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!
Переглянути цей допис в Instagram
Post a comment