“На сторожі культури”. Театр “Варта” про ідею, концепцію та свою нову виставу
Театр “Варта” народився 24 березня за місяць після повномасштабного вторгнення в Україну. Його основою стало 16 акторів з усієї України і разом цей симбіоз показав прем’єру вистави “ Перший день війни”. Ця вистава сформувала театр та дала нескорене гасло “На сторожі культури”. Після прем’єри театр умовно розділився на дві команди. Перша команда стала працювати над документальною виставою “Лютий” про події в Україні, а в складі другої команди були студенти-лялькарі з Харкова, які працювали над ляльковою виставою для дітей.
Ми поговорили з режисером театру “Варта” та учасниками вистави і вирішили поділитися теплою ідеєю та концепцією вистави.
Артем Вусик, режисер
Після вистави “Перший день війни” ми вирішили розширювати аудиторію, почали шукати матеріал, але не знайшли підходящий і вирішил написати свій. Таким чином з’явилась п’єса “Леся і Андрій зустрічаються у Львові” в якій відображаються сучасні події, але між дітьми. Ми подивилися на бачення війни з ракурсу дітей, з того як ця війна всіх об’єднує незалежно від віку.
Ми вирішили розширити жанрову форму вистави і це стало не типовим театром ляльок, оскільки ми бачимо акторів без ширми, є інтерактив з глядачами, та виставу супроводжує виконання авторського саундтреку, а також оркім самих ляльок, ми використали театр рук – це таке подання сучасного існуючого та ірреального. Цей прийом був доданий для того, щоб сюжет мав відчуття чогось казкового.
Артур Слісаренко, актор, ведучий
В концепції вистави – сучасний світ очима дитини, як діти бачать і відчувають війну.
Ліза Прасолова, акторка в ролі Лесі
Історії дітей, котрі опинилися у Львові через те, що їхні рідні міста обстрілюють ракетами. Вони допомагають країні кожного дня ставати ближче до перемоги. Разом вони можуть більше, тому щиро, підтримуючи одне одного, розпочинають свої пригоди.
Антон Репях, актор в ролі Андрія
Ми хотіли створити маленький островок для дітей від того страшного, що нас оточує в реальності, щоб вони могли бачити щось сучасне та казкове і відчували, що вони всі частина нашої перемоги.
Арсеній, музикант, гітарист
Це подорож у дитинство, в дуже теплі часи, де наївне бачення світу переплітається з моментами любовної історії, а також зі сторони музики вона проста, легка для сприйняття, вона ідеально доповнює все, що відбувається перед глядачем та додає атмосфери для вистави.
Для кого ця вистава? Хто ваш глядач?
Артем Вусик, режисер
Спочатку, ми думали, що це буде суто дитяча вистава, але хороша якісна сучасна вистава має бути побудована таким чином, щоб вона була цікава і для дорослого. Вона не має обмежень за віком.
Артур Слісаренко, актор, ведучий
Я повністю відмовляюсь від слів “це вистава для дітей”. Можливо, вона дитяча і вашій (як ми любимо казати) внутрішній дитині буде дуже цікаво подивитись на це дійство. Як показав досвід: чим доросліше глядач – тим більше він сміється.
Ліза Прасолова, акторка в ролі Лесі
Ця вистава абсолютно для усіх, кого вона зацікавила.
Антон Репях, актор в ролі Андрія
Це внутрішні діти кожного з нас.
Що змусило оновити виставу та поставити в театрі Лесі Українки?
Артем Вусик, режисер
Пройшов час і будь-який матеріал повинен модернізуватися, для того, щоб тримати в тонусі виконавців. Ми вирішили додати ще один шар вистави – це живий план і сьогоднішній час. Це не лінійна вистава, а постійний рух між минулим і сучасним.
Артур Слісаренко, актор, ведучий
Наш театр має на меті працювати саме з актуальним матеріалом.
Ліза Прасолова, акторка в ролі Лесі
Бажання актуалізації безпосередньо матеріалу й зміни стилю художньої частини, невеликою мірою, драматургічної форми й стало причиною рішення про оновлення.
Антон Репях, актор в ролі Андрія
Наразі каталізатором було те, що Львів не до кінця розуміє, що таке театр анімації. І ми вирішила подати його трохи по-іншому, трохи під іншим соусом.
Ви їдете на фестиваль у польське місто Вроцлав.
Що це за фестиваль? Чому саме ця вистава?
Артем Вусик, режисер
Це студентський фестиваль лялькового жанру і наша вистава повністю підходить для цього формату, тому що в цій виставі працюють студенти Харківського університету мистецтв імені І.П. Котляревського і показують свою виставу, яку вони створили у Львові в театрі Варта.
Артур Слісаренко, актор, ведучий
Це фестиваль студентських шкіл “Метаформи”. Участь візьмуть студенти з різних навчальних закладів, як мінімум з 5-ти різних країн.
Ліза Прасолова, акторка в ролі Лесі
Пропозиція надійшла стосовно вистави театру анімації. Ніколи не буває зайвим виявити ще один бік цього виду театру, адже він знаходиться під деякою “вуаллю” міфів і стереотипів.
Антон Репях, актор в ролі Андрія
Для мене це така невеличка випускна вистава. Де я намагаюся згадати все, що вчив і зробити «цукерку».
Чому Ви обрали живий звук у виставі? Чому саме саксофон та гітара?
Артем Вусик, режисер
Я завжди працюю з авторською та живою музикою. Ми поважаємо авторське право, тому мені як режисеру принципово створювати свою музику. Спочатку мав бути лише гітарист Арсеній, але потім зрозуміло, що розширювати звучання буде краще з саксофоністом Романом з Маріуполя. Струнні і духові інструменти дають відчути об’ємність звуку. Живе виконання – це завжди синергія розуміння, яке впливає на емоційне сприйняття глядачів.
Арсеній, музикант, гітарист
Перш за все, це ті інструменти, які були в доступі і я вважаю, що саме саксофон підкреслює всі дії у виставі та дуже органічно вписується в концепцію в цілому та поєднується з гітарою, барабаном та басом. У виставі це доповнення тексту, гри акторів, музики – це синергія, яка працює як годинник, як єдиний механізм і доповнює одне одного.
Над матеріалом працювала Анастасія Швець
Post a comment