Наступна зупинка – Чернівецький вокзал. Залізничні станції Львова

Мабуть, більшість львів’ян не зможе відповісти на запитання, де знаходиться Чернівецький вокзал, а ще якась частина міщан скаже, що мова йде про Головний вокзал, бо це видається логічним – до нього веде вулиця Чернівецька, тож і вокзал насправді так називається, проте ми звикли називати його Головним. Але це не так.

Приміський вокзал – непримітна станційна споруда, кілька забігайлівок і кіосків поруч, кілька накритих перонів, що приймають приміські поїзди, невеликий музей під відкритим небом на першій колії.  Саме на цьому місці колись розташовувався Чернівецький вокзал.

Історія Чернівецького вокзалу тісно пов’язана із залізницею Львів – Чернівці. Колію цієї залізниці збудували дуже швидко – будівництво відбувалось у 1865-1866. Тобто 267 кілометрів проклали приблизно за рік. Будівництвом колії займався Томас Брессей – всесвітньовідомий спеціаліст у цій справі, що будував колії всюди – і в Канаді, і в Австралії.

В той час багато залізничних напрямків були приватною власністю. Колії до Львова будувало Товариство Карла Людвіга, яке мало в планах з’єднати Австро-Угорщину з Російською імперією. Після побудови залізничної інфраструктури у Львові вони продовжили будівництво колії до Бродів. Але зі сторони Росії особливо не поспішали будувати дороги до кордону. Тому один із членів правління Товариства Карла Людвіга, Віктор Оффенгайм, якого багато хто вважав авантюристом, почав активно працювати над напрямком на Станіславів (Івано-Франківськ) і Чернівці, щоб в майбутньому відкрити напрямок Львів – Одеса через Кишинів, що відповідно мало бути частиною трансконтинентального шляху до Індії. Оффенгайм усіма чесними і нечесними способами почав будівництво колії. В Англії зареєстрував компанію “Limited Company”, яку невідомо яким чином зробив австрійською і 15 жовтня 1868 року компанія отримує офіційну назву  – Товариство Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. Президентом цього товариства став князь Леон Сапіга, а князь Кароль Яблоновський – його заступником.

Від самого початку будівництва колії на Чернівці між дирекціями АТ ім. Карла Людвіга та Львівсько-Чернівецькою колією точилася ворожнеча. Товариство ім. Карла Людвіга не погодилося на використання свого двірця (головного львівського вокзалу) для нової колії. Тому для Львівсько-Чернівецької залізниці було вибудувано окремий станційний будинок при вул. Городоцькій. На думку львів’ян, цей вокзал був вигіднішим, тому Головна дирекція змушена була скеровувати рух пасажирських поїздів з Кракова саме сюди. Але й Львівсько-Чернівецька залізниця подавала поїзди на вокзал конкурентів – для вигоди транзитних пасажирів. Лише нарікання пасажирів на різноманітні незручності змусили обидві дирекції дійти до згоди. Після прокладання колії до східного кордону (1873 р.) Чернівецький вокзал став товарним, а в будівлі станції розмістилися бюро дирекцій обох залізниць. 1889 року ця залізниця однією з перших стала державною.

Щоб уявити як виглядав Чернівецький вокзал у Львові, можна відвідати, наприклад, Коломию. Двірець у Коломиї належить до станційних будинків, збудованих у 1866-1899 роках. Річ у тім, що станційні споруди тих років зводили згідно з єдиним проектом Rundbogen. Відрізнялись вокзали хіба що кількістю поверхів. У більших містах – Станіславові, Чернівцях, Сучаві – вокзали були двоярусні в центральних об’ємах і мали додаткові яруси у бічних брилах. У Львові споруда була підвищена ще на один поверх – загалом вокзал мав 4 поверхи.

Також до будівлі була підведена трамвайна колія. Вокзал був зручним для міщан. Ще одним його вагомим плюсом було те, що він розташовувався на 400 метрів ближче до міста. Позаду самого вокзалу були склади для розвантаження вантажних потягів. Між складами і вокзалом розташовувався канал для відводу води, оскільки місто не дозволило приймати воду з вокзалів у свою каналізацію, а самі вокзали знаходились на лінії водного горизонту. Канал був доволі великим – такого розміру, що там могли б поміщатись підводи. Існує навіть легенда, що дощова вода, яка стікає з даху костелу св. Єлизавети стікає з одного боку у Чорне, а з іншого у Балтійське моря.

Невдовзі після відкриття колії до Підволочиська, «війна» між двома вокзалами вщухає. Всі потяги прибувають на вокзал Карла Людвіга, себто на Головний, а Чернівецький вокзал стає товарною станцією.

Чернівецький вокзал бачить, як будується нова споруда Головного вокзалу у 1904 році, вже так добре знайома усім нам. Він переживає Першу світову війну без особливих травм. Проте 1919 року стається вибух амуніції, від якого вокзал сильно страждає. Невдовзі залишки споруди розбирають і Чернівецький вокзал зникає назавжди.

У 1996 році на місці Чернівецького вокзалу збудовано Приміський вокзал, що обслуговує приміські поїзди Стрийського, Самбірського, Ходорівського та Мостиського напрямків.

3D-екскурсія Приміським вокзалом ТУТ

Джерела:
1. photo-lviv.in.ua

2. photomuseum.lviv.ua

Ростислав Кузик
Редагування Марти Бартошевської