Музей Грушевського святкує 20-річчя та презентує заборонену в СРСР наукову дисципліну

Меморіальний музей Михайла Грушевського відзначає 20-річний ювілей та активізує вивчення відносно нової наукової дисципліни – Грушевськознавства. Бо Михайло Сергійович не просто історик, він творець національного міту українців (Історія України-Руси), співзасновник першої модерної держави УНР і перший відомий публічний історик нашої країни.

Про це і не тільки говорили на прес-конференції з нагоди ювілею музею, яка відбулася у Львівській ОДА 16 травня.

Цьогоріч музей впроваджує нову програму для дітей. І це вже дає свої результати. Більше тисячі учнів та студентів Львівщини побували у Віллі творця «Історії України-Руси». Обласна влада продовжуватиме курс по  залученню молодих людей до відвідування музеїв, розповіла директор департаменту з питань культури, національностей і релігій Львівської ОДА Мирослава Туркало.

Особливо актуальною тема музею Грушевського є тому, що цією весною наукова установа святкує 20-річний ювілей. Директорка музею Марія Лагунь розповіла, що заклад прогерсує і розвивається ще й тому, що науковці виділили Грушевськознавство у окрему дисципліну й прискіпливо вивчають спадщину Михайла Сергійовича, адже він став першим популярним істориком за весь час існування українців, а згодом  – творцем першої модерної української держави УНР.  А розпочав Грушевськознавство Любомир-Роман Винар — український і американський історик, бібліограф, громадський і науковий діяч. Був членом НТШ, УВАН у США, головою Українського історичного товариства, головою наукової ради при Світовому конгресі вільних українців.

Грушевськознавство — наукова дисципліна, що веде дослідження життя, творчості та наукової і політичної спадщини Михайла Сергійовича Грушевського (1866—1934), заборонена в Радянському Союзі. Метою є вивчення життя та творчої діяльності великого вченого в Україні та за її межами.

Засновник науки Любомир-Роман Винар, який у 1966 році на сторінках журналу «Український історик» та в окремих виданнях започаткував систематичні дослідження діяльності М.Грушевського.

Радянська влада заборонила дослідження творчої спадщини. Михайла Грушевського та його родини: твори видатного історика перемістились з бібліотечних полиць до спецхронів. Робилося все, щоб скомпрометувати або ж фізично знищити представників історичної школи Михайла Грушевського, що стали «українськими буржуазними націоналістами», шпигунами та ворогами українського народу.

Про Михайла Грушевського у СРСР дозволялося писати лише в різко критичному плані.

Дослідження та увічнення пам’яті Михайла Грушевського в цей період велося лише за межами України. У 1965 році у Сполучених Штатах Америки створене Українське історичне товариство (УІТ), яке відіграло видатну роль у справі дослідження та популяризації ідейної спадщини М. С. Грушевського.

За ініціативою професора Любомира-Романа Винара при УІТ створений окремий напрям досліджень — Грушевськознавство.

Вчені УІТ проводили наукові конференції, присвячені як ювілеям Михайла Грушевського, так і окремі Грушевськознавчі читання. Багато наукових творів з історії України та творчої спадщини Михайла Грушевського опубліковані в друкованому органі УІТ — «Український історик». Підготовлено найповнішу англомовну бібліографію праць вченого.

Любомир-Роман Винар сформував теоретичні засади дослідження цієї науки у статті «Думки з приводу п’ятдесятих роковин смерті Михайла Грушевського: Вступ до грушевськознавства» (1984). Потім розширив у статті «Думки про грушевськознавство (ґенеза, структура, завдання)» (1995).

Починаючи з 1990-х років почалося дослідження спадщини Михайла Грушевського в Україні. Вийшли збірники документів, окремі матеріали, які висвітлюють життєвий і творчий шлях Михайла Грушевського. Також багато статей виходять в цей час на сторінках українських газет і журналів: “Літературна Україна”, “Український історичний журнал”, “Пам’ять століть”, “Вісник Академії наук України”, “Київська старовина” та багатьох інших видань.

Після проголошення незалежності України проходило відзначення 125-ї річниці від дня народження Михайла Грушевського. 22 листопада 1991 року у приміщенні Театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка на урочистому виїзному сесійному засіданні Верховної Ради УРСР пам’яті історика та громадського діяча з великою доповіддю виступив Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук.