“На Східному фронті…”. Книги про війну з Росією, як їх знайти та чому варто читати

У особистій бібліотеці Ганни понад 400 книжок. Першу з  них волонтерка придбала у 2015 році, коли літератури про війну було ще не так багато.

А вже після того, як українські захисники почали повертатися із гарячих точок, вони почали писати. Писали, щоб реабілітувати, в першу чергу, себе.

Мій хлопець воював на Сході. Мені хотілося його краще зрозуміти, але й не сказати чогось зайвого, не образити. Я зрозуміла, що краще про це скажуть книги,
– розповіла дівчина.

В бібліотеці Скоріної книги написані військовими, волонтерами, переселенцями, письменниками, журналістами – всіма, кого торкнулась війна. Аби про існування цих книг дізналось більше людей, Ганна зробила у Facebook пост-аналітику, який розмістила під хештегом #книги_про_війну.

Київська волонтерка Ганна Скоріна

“Коли я збирала ці книги та читала їх, то стикалась з тим що люди не знають про їх існування. Не знають, як допомогти своєму батьку, брату, чоловікові, які воювали”, – зазначила Ганна.

Ці книги й для тих, хто хоче хоча б теоретично зрозуміти, що таке війна. За ними можна простежити, як все відбувалося, побачити погляд солдатів й зрозуміти, що впливало на ті чи інші події. А також зробити висновки на майбутнє.

Журналіст Максим Бутченко теж почав писати, щоб проаналізувати, чому в Україну прийшов “русский мир”. Спочатку це був звичайний блог, згодом він перетворився на три повноцінних книги.

Максим Бутченко

Письменник пояснив, що, пишучи про війну, автори насамперед спілкуються самі з собою. Для них це – своєрідна соціальна терапія. Крім того, це ще й терапія для суспільства, адже обговорюючи болючі моменти люди шукають шлях до зцілення.

По-справжньому ці книги оцінять вже через якийсь час, коли люди намагатимуться знайти причини того, що сталося. Думаю, що ця література формує свідомість українців,
– наголосив він.

Крім цього, більшість книг написана російською. Це не випадково: так автори намагаються донести правду до супротивника.