Чому Росія — фашистська держава: залізні докази

Хибно думати, що сьогодні ідеї не мають значення. Зрештою, “я хочу жити мирно, щоб діти не голодні були, щоб усього вистачало в сім’ї” – це теж ідея. Її сповідують тисячі, якщо не мільйони українців. Та й не тільки українців.

---

 

Однак, те, що мільйони обивателів прихильні такій ідеї, не значить, що ця ідея — найкраща, головна, передова і що інші ідеї не мають право на життя та втілення. Зрештою, ідея мирного та ситого життя дуже легко розбивається пострілами з танків чи градів, коли політики й військові, які мають свої ідеї, починають ці свої ідеї втілювати.

Коли розпався Радянський Союз інтелектуали Західної цивілізації говорили по кінець історії. Цю ідею у своєму однойменному есе висловив історик Френсіс Фукуяма. Він писав, що поширення та перемога Західної ліберальної демократії — це кінцева точка еволюції людства у соціальному, політичному та культурному розвитку. Все, устрій світу визначено. Століттями йшла боротьба між сенаторами, імператорами, консулами, королями, парламентами. А тепер все — є вибори, президент, Конгрес чи Верховна Рада.

 

Фукуяма попереджав: кінець історії не означає, що історичні події закінчилися. Ні, будуть нові, але ідеологічні конфлікти з приводу форми правління — вже на смітнику історії. Прийшов кінець глобальних революцій і воєн, а разом з ними — кінець мистецтва та філософії.

Інший американський історик Тімоті Снайдер називає ідею кінця історії іншими словами — політика неминучості. Прихильники неминучості вважають, що ідеї вже не мають значення. Про це він пише у книзі “Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка, яка перекладена українською та 2020 року вийшла у львівському видавництві “Човен”.

 

Термін “політика неминучості” глибше пояснює сутність політики урядів та держав опісля 1991 року й зараз розкажемо, як. Та важливо тут інше: Снайдер означує протилежну ідею до “політики неминучості” — “політику вічності”.

Політика вічності цілком підпадає під те філософське вчення, яке розвивав російський мислитель Іван Ільїн. Він народився 1883 року, в молодості був прихильником реформ, перетворення Росії на правову державу. Та після більшовицького перевороту радикально змінив свої погляди, ставши правим. Він захоплювався Італійським фашизмом та дуже харився, що італійці першими прийшли до фашизму, ніж росіяни.

 

Ільїн писав про білий рух, вважаючи його куди глибшим за революційні діяння Беніто Муссоліні. Глибшим, бо білий рух робив опору на християнство.

 

З 1923 по 1934 рік Ільїн працював у Російському національному інституті в Берліні. Прихід Гітлера до влади він зустрів прихильно, пишучи, що Адольф зупинив процес більшовизації Європи й цим зробив велику послугу всьому світу…

 

Більшовизм, до слова — це політика неминучості. Червоні пропагували ідею, що, мовляв ми всі неминуче прийдемо до комунізму через рівність, свободу, братерство та диктатуру пролетаріату.

 

Політика неминучості — це також і політики США, Британії, ЄС. Мовляв, ми всі неминуче прийдемо чи вже прийшли до ліберальної демократії, виборів, прав людини, правової держави. Змиріться.

 

Історія показала, що більшовицька ідея зазнала краху. А от ідея Ільїна, яка здавалося, померла на сторінках його книг та статей, несподівано воскресла. І воскресив її ніхто інший як Володимир Путін.

 

То в чому ж суть ідей Ільїна та політики вічності?

 

Політика вічності говорить, що всі нові ідеї —  минущі, а вічним є лише давні, глибинні ідеї, до яких треба повернутися. У випадку Росії це — православ’я, самодержавність, народність.

 

На своїх публічних лекціях у Швейцарії філософ говорив, що Росію варто сприймати не як більшовицьку загрозу, а як майбутнє християнське спасіння Європи та світу. Це занепадницький Захід насадив Росії комунізм. І вона, чиста й непорочна Росія звільнить людство від цих пропащих ідей.

 

А далі Ільїн починає критикувати…знаєте кого? Бога! Клас. Бог — значить дурень, а росіяни — молодці. Отак. Ні, це не вигадка, Ільїн дійсно пише ось таке:

“Перед історією Бог є досконалим і вічним. Урухомивши історію, Бог видається божевільцем, який припускається помилки за помилкою”.

 

Ільїн говорить, що Бог помилився, коли створив нас як істот, котрими керує секс. Але: росіяни, на думку Ільїна — зберегли історичну цнотливість. Інші народи були зачаровані новими ідеями, фактами, реформами, а російський народ — зберіг свою істинність: цар-батюшка на престолі, православна віра — в серці, народ — єдиний, працьовитий та знає своє місце й не лізе в політику.

 

Так, дійсно, на думку Ільїна — простим людям з села не варто масово пхатися не у свої справи, як це сталося після 1917 року, коли створювалися ради робітничих і солдатських депутатів. Ільїн вважав, що правити має цар та дворяни.

 

Сьогодні Володимир Путін “обнулив” президентські терміни. Сьогодні при владі його партія “Єдина Росія”. Сьогодні — інші російські партії виконують показову роль багатопартійності. Влада царя та нових дворян освячена православними скріпами. А Захід на думку царя та підконтрольних телеканалів — загниває, розбещено агонізуючи від оргазмів ліберальної свободи, яка отруїла людство. Все, як заповідав….Ільїн.

 

 

І якщо вам здалося, що ми тут за вуха притягли Путіна до Ільїна, то ви глибоко помиляється. Саме Володимир Путін організував перепоховання філософа, перевізши його рештки зі Швейцарії до Росії. Саме Путін не одноразово цитував Ільїна у своїх промовах. Саме Путін взяв за основу тезу про сексуальну розбещеність гнилого Заходу та цнотливість Росії в ідеях Ільїна.

 

У фашизму є чіткі ознаки. Політолог Лоренс Брітт наводить такі:

 

1. Нехтування правами людини. Криваві розгони мітингів та затримання їх учасників у Росії це яскраво доводять.
2. Чіткий образ ворога, який об’єднує народ. Гнилий Захід та “фашистська Україна” чудово об’єднали російський народ. Біда тільки в тому, що Захід — випереджає Росію по всім показникам, навіть у плані релігійності, етики й моралі, а Україна — демократична республіка, на відміну від реально фашистської Росії.
3. Пропаганда та культ збройних сил. Музичний фестиваль “Нашествіє”, де поруч з рок-сценою стоять танки та можна записатися на службу до війська.
4. Тотальний контроль ЗМІ. Кісільов, Соловйов, зливний бачок Скабєєва.
5. Тісний зв’язок церкви та держави. Різну скрєпну прутню транслюють по федеральним каналам.
6. Захист корпорацій. Російські олігархи прекрасно почуваються у теплій ванні монополізму.
7. Ненависть до інтелігенції та митців. Історика Андрія Зубова, звільнили з університету за критику анексії Криму. Крім того, Андрій Зубов правду-матку говорить: зіставляючи режими нацистської Німеччини та нинішньої Російської Федерації, зазначає, що коли впав режим Гітлера у Німеччині, була проведена системна денацифікація: декартелізація, денацифікація, демілітаризація й демократизація (4 Д). У Росії ж нічого подібного не сталося. Тому тоталітарний, авторитарний фон відроджується. По суті, це фашистський режим. Цитуємо:

 

«Не нацистський, тому що расової політики немає, а саме фашистський: державно-приватні монополії та корпорації, приватний капітал, союз із релігією та, природно, націоналізм».

 

«І якщо ми не хочемо рецидиву, ми повинні проводити дуже глибоку, системну детоталітаризацію суспільства»

 

На близькість режимів, що визнавали себе фашистськими, до політичного режиму у Радянській Росії й СРСР вказували численні дослідники. Як зазначав Арнольд Тойнбі:

Успіх ленінського диктаторського режиму однопартійного типу доведений багатьма його наслідувачами. Проминувши тих наслідувачів, що називали себе комуністами, вкажімо лише на режим, установлений Мустафою Кемалем Ататюрком задля повного відродження Туреччини; на фашистський режим Муссоліні в Італії; на націонал-соціалістичний режим Гітлера в Німеччині.

 

Сучасний ідеолог російського фашизму Олександр Дугін вважає, що, оскільки Росія пройшла «два ідеологічні етапи — комуністичний і ліберальний», то для неї залишається лише один варіант «політико-державної реалізації» — фашизм.

 

Як бачимо, російські історики, американські філософи й політологи твердять: Росія — фашистська держава. І аргументи й паралелі з Іваном Ільїним цю ідею залізно доводять: бо Путін сам сповідує ідеї Ільїна — філософа, який відкрито називав себе фашистом…

Слідкуйте за новинами й текстами журналу «Артефакт». Ми будемо повідомляти оперативну інформацію та надавати їй контексту, аби ви могли краще зрозуміти ситуацію з російською агресією проти України.

 

Підтримати армію з картки будь-якого банку:

IBAN: UA223226690000026007300905964
ЄДРПОУ: 39696398
Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»
Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям.

Або за прямим посиланням.

Підтримати команду «Повернись живим»

Переходьте за посиланням та підтримайте команду «Повернись живим» з картки будь-якого банку.

Оформіть регулярний платіж на Patreon.

Докладніше про наші досягнення у 2020 році ви можете прочитати тут.

Рахунок Bitcoin

Номер: bc1qkd5az2ml7dk5j5h672yhxmhmxe9tuf97j39fm6

Перекази з-за кордону:

Fondy.eu – це найвищий рівень безпеки PCI DSS Level 1.
Валюта переказу – гривня. Якщо ваша карта в іншій валюті, кошти знімаються по курсу.
Комісію 2,45% сплачує отримувач.

SWIFT

Назва підприємства/company Name
МБФ ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ БО
CO “INTERNATIONAL CHARITABLE FOUNDATION “COME BACK ALIVE”

IBAN Code (Євро)                                               IBAN Code (Долар США)     
UA093052990000026004025029786.              UA173052990000026009035028620

Назва банку/Name of the bank
JSC CB “PRIVATBANK”, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

SWIFT code банку/Bank SWIFT Code
PBANUA2X

Адреса підприємства/Company address
UA 01054, м.Київ, вул Богдана Хмельницького, 32 кв.41

Призначення платежу / Purpose of payment
Charitable donation to Ukrainian military

Наш офіс: Київ, вул. Богдана Хмельницкого, 32 оф. 41
Тел.: (068)500-88-00
Пн-Пт 10:00-19:00