Молода муза. Українська богема, яка вона?
Обʼєднані журналом Світ, кавʼярнею “Монополь” та мистецтвом. Молода муза не була організацією з розробленим статутом і затвердженою програмою. Вона більше нагадувала літературно– мистецький клуб. Письменники, критики, художники, скульптори, композитори. Богемне мистецьке середовище у Львові. Вони прагнули оновити українське мистецтво, визволитися від побутового етнографізму і влитися в русло загальноєвропейського культурного розвитку.
Хто ж такі молодомузівці?
Письменники-модерністи, які намагалися оновити українську літературу, зокрема збагатити. Це був клуб літераторів, до якого тяжіло чимало молоді, що працювала в різних галузях мистецтва. Митці, які збиралися вечорами у львівській каʼярні “Монополь”. На основі спогадів учасників групи тими вечорами панувала атмосфера палких дискусій та суперечок, розмови про європейські новини, обговорення творів, цікаві розповіді, атмосфера домашнього тепла та затишку. Початком цієї групи як мистецької течії можна вважати появу в 1906 р. журналу “Світʼʼ.
В одному з номерів журналу стверджувалося, що “Молода муза “репрезентує” відомий в інших народів напрямок декадентський, символістичний, модерністичний, естетичний. Мета цього напрямку служити красі.
Остап Луцький
Офіцер австрійської армії, потім Української галицької армії. Наприкінці свого життя був тогочасним «олігархом»: очолював найпотужніший агрохолдинг, мав каменицю у Львові і віллу в Косові, його син Юрій навчався в Гарварді.
В молоді роки Луцький був захоплений поезією, проте після скандалу з Франком, припиняє випускати свої твори і все більше занурюється в кооперацію. А скандал полягав у тому, що Остап випустив іронічну збірку, де більше десятка пародій. І одна з них сампе про Франка.
Відривок із Івана Хромка:
«Не геній ти, а взір лиш продуцента.
Глум і безсилля – труду мого рента.
Всьо рветься, гасне,
Ох, тяжка розпука!»
І отримав відповідь від Франка, який вважав, що це нахабство вищого рівня, критичні статті і відповідь у вірші «О. Лунатикові».
“Михайло Яцків, жартував, що можна дати Луцькому прочитати звичайну афішу і він зможе створити з неї справжню поезію”.
1939 Остап Луцький був заарештований у Львові органами НКВС, через два роки помер в таборі, а у «Карткі затриманого», неграмотний слідчий-енкаведист спеціальність зазначив замість «кооператор» – «кондитор».
Михайло Яцків
Був видатним майстром короткої психологічної новели, кращі його твори — це яскраві художні документи життя Галичини протягом більше як півстоліття.
Саме з цим молодомузівцем повʼязана історія про напій ʼЧорна Індія. Михайло Яцків видав свої твори в Індії і замість грошового гонорару, йому прислали спеції, і він придумав їм застосування, почав додавати до алкоголю, і вийшов чорний напій, який нагодував чорнило, пишучи, він часто плутав рідини і мокав своє перо в свій стакан.
Майбутній письменник пройшов суворі “університети” життя: був актором мандрівного провінційного театру, якийсь час провів навіть у монастирі, що, зрештою, дало йому багатий матеріал для майбутніх художніх творів. 1897 р. прибуває до Львова й стає службовцем страхово-кредитного товариства “Дністер”.
І. Франко відразу поставив ім’я М. Яцківа поруч з іменами М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Стефаникаʼ
М. Яцків зробив помилку — 1920 р. він став редактором газети «Рідний край», яка визнавала окупацію панською Польщею Галичини, закликав до співробітництва з окупантами. Після цього він був приречений на творчу мовчанку: українська преса в Галичині бойкотувала його.
У Львівській муніципальній бібліотеці можна знайти збірку його короткої прози “Красуня”. Про це команда ЛМБ розповідала на своєму youtube-каналі.
Петро Карманський
Талановитий український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, літературний критик. Українська революція, визвольні змагання, як і багатьох його сучасників покликали письменника до громадської, політично-дипломатичної роботи. Після поразки Української революції емігрував, вів активну культурно-освітню діяльність в українській діаспорі. Очолював Союз українців Бразилії. Під час Першої світової війни разом з В. Пачовським, Б. Лепким та іншими працює у «Союзі визволення України» у Відні. сля утворення ЗУНР П. Карманський очолив акцію встановлення влади українцями в Тернополі 1 листопада 1918. секретарем дипломатичної місії у Ватикані. У лютому 1919 року вирушає до Італії.
Володимир Кедровський відвідав Петра Карманського в Римі, згадував:
«Два дні прожив я у Карманського, проводячи весь час за читанням його перекладів з італійської мови, яку він знав досконало. Планували видати цілу низку книжок, в яких змальовано боротьбу за волю та державність інших народів, щоб на прикладах їх училися та гартувалися українці в боротьбі за свою державність…».
Сидір Твердохліб
Він мало писав, але саме він своїми перекладами кидав світло наших письменників, перекладав польською мовою твори українських письменників: Івана Франка, тоді молодих поетів і прозаїків Миколи Філенського, Олександра Козловського, Олександра Олеся, Михайла Яцківа.
Пропольські симпатії С. Твердохліба призвели до того, що після окупації Західної України Польщею він пішов на пряму співпрацю з пілсудчиками, за що поплатився життям: 16 жовтня 1922 р. був убитий на вулиці в м. Золочеві.
Василь Пачовський
Український поет, мислитель, доктор філософії з історії мистецтва. Найбільше із усіх молодомузівців був повʼязаний з театром 1909 року «Руської бесіди» здійснює у Тернополі постановку його трагедії «Сон української ночі» на музику Станіслава Людкевича. В сценічній адаптації твір отримав назву «Зоряний вінець». У березні 1911 року на крайовому конкурсі п’єса «Сонце Руїни» визнана кращим українським драматичним твором. Ціле життя й велику частину своїх творів присвятив для створення ідеології української державності.
Коріятович, Волошин та блек-джек: саме так українці створили перший історичний фільм чеського кіно. Щобільше – саме українці підняли чеський кінематограф на рівень масової культури та привернули до нього увагу першого президента республіки Томаша Масарика.
Що то був за фільм? Хто писав сценарій, хто продюсував, хто давав гроші? Розповідаємо цю історію!
Отже.
Є фільм “Коріятович. Чарівний перстень Карпат”. Сценарій написав Василь Пачовський, львівський поет. Августин Волошин, той самий лідер Карпатської України займався продюсуванням та виділяв частину коштів на фільмування стрічки, а Костянтин Грабар, закарпатський банкір – дав левову частину грошви.
Про це можна прочитати у статті журналу Артефакт – за посиланням.
Сварки з Франком
Взаємини Франка з «молодомузівцями» були складними й неоднозначними. Франко все ж таки був критиком, часто піднімав на глум ідеї, які транслювала група музик, проте як на мене він дуже поважав членів молодої музи, давав гарні рецензії на їхні твори, та був частим гостем у їхній компанії.
«Приходив кожного дня під вечір до нашої кавʼярні «Монополь» непомітно, без шуму, немовби соромився, що важився засісти при одному столі з огрядно одягнутими, якими ми намагалися бути. Випивав свою чашку чаю, виймав з кишені в камізолі срібну монету і бавився нею. І ждав на нагоду побавитися з нами – молодими. Та приходилося звичайно ждати без успіху. нам зашивалися роти в його товаристві, бо ми добре знали гостроту його язика та великі відомості, з якими не один із нас не міг суперечити… | хтось із сміливіших важився заговорити. Він слухав і ждав. Та коли приловив співрозмовника на якій фразі, що йому не подобалася, не втерпів, щоб не пришпилити його звичайним “дурниці говорите”». – пише Карманський
Критика
“Молодомузівців” часто звинувачували в тому, що їх твори нежиттєв і штучоваті, також, що вони рвуть звʼязки із школою “старого” реалізму. Насправді письменники, що входили до літературного угруповання “Молода Муза”, і ті, що були під впливом “Молодої Польщі” чи взагалі поділяли основні принципи естетики модернізму, як Леся Українка, М. Коцюбинський, Ольга Кобилянська не цуралися ні громадських тем, ні національних традицій української літератури. У їх творах суспільні теми розкриваються не описово, а крізь призму людської душі.
Молодомузівці багато мріяли після завершення робити в журналі, хотіли створити видавництво (тепер це назвали б серією видань) «Молода Муза». Вони експерементували, творили, йшли проти канонів і створювали свої, жили в часи революції, та запеклої боротьби, вони боролися і творили.
“Найбільшими творами молодомузівців – є вони самі”. – Рудницький
Влада Багрійчук, Artefact Libroom
Журнал Артефакт хоче презентувати Вам антивиставу “Молода Муза Старого Франка”. Вже у четвер, 27 липня, у Львові в гастропабі “Довгі Бурхливі Оплески”.
КВИТКИ – ТУТ.
Друзі! Дякуємо, що читаєте нас!
Нам потрібна Ваша фінансова підтримка, аби далі робити контент, який популяризує Україну та бореться з російськими міфами, маніпуляціями та неправдою.
Моно: 5375 4141 3251 9074
Приват: 5168 7456 1163 3030
Ось лінки для миттєвих переказів, якщо не хочеться копіювати номера карток:
Раптом хочете підтримати через PayPal, то ось реквізити: romankorzhyk90@gmail.com
А ще у нас є крутий інстаграм – підпишіться, будь-ласочки:
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Post a comment